Пара Земля-Місяць унікальна в Сонячній системі.
Згідно з провідною на сьогодні гіпотезою, мільярди років тому щось розміром з Марс врізалося в Землю, викинувши в космос масу матеріалу, яка в кінцевому підсумку утворила Місяць. Ця версія дає чітке пояснення цікавим спільним властивостям Землі та Місяця, наприклад, ідентичним мінералам. Однак згідно з новим аналізом, проведеним планетологом Паоло Соссі зі Швейцарської вищої політехнічної школи Цюриха, немає абсолютно ніяких однозначних доказів того, що таке гігантське зіткнення коли-небудь траплялося.
«Породи з мантії Землі й Місяця не відрізняються за всіма співвідношеннями ізотопів, які відстежують походження матеріалу в Сонячній системі. Ізотопи цих елементів сильно різняться в різних планетах. Якби були якісь сліди удару, ми б очікували побачити невеликі відмінності в їхніх співвідношеннях ізотопів. Однак жодних подібних відмінностей між Землею і Місяцем виявлено не було, тому ми стверджуємо, що в разі удару або два тіла мали бути ідеально перемішані, або Місяць мав утворитися іншим чином», – сказав Соссі.
Критичний огляд усіх відповідних геофізичних і геохімічних даних, що існують нині, вийшов у препринті й прийнятий до публікації в Treatise on Geochemistry, пише ScienceAlert. Але якщо не було зіткнення, як з’явився Місяць? Соссі стверджує, що Земля і її великий супутник просто утворилися з одного і того ж матеріалу протопланетного диска.
Пара Земля-Місяць унікальна в Сонячній системі. Це єдина система з двох великих сферичних тіл з диференційованими ядрами. Місяць лише трохи менший за Меркурій і, якби існував сам по собі, його можна було б вважати планетою. Місяць також, як вважається, зіграв важливу роль у розвитку життя. Він допомагає стабілізувати обертання Землі й створює припливи, які допомагають океанам циркулювати. Він, можливо, допомагає ядру Землі не остигати та підтримувати магнітне поле. Без маси, що обертається навколо неї, Земля була б зовсім іншим місцем.
Проблема, яку виявив Соссі та його колеги після вивчення наявних доказів «ударної гіпотези», полягає в тому, що Земля і Місяць занадто схожі. В елементах на Землі та Місяці ідентичні співвідношення ізотопів – різних форм одного і того ж атома з різним числом нейтронів у ядрах. Це показано для кисню, хрому, титану, заліза, кальцію, молібдену тощо.
Моделі гігантських ударів майже завжди передбачають невеликі відмінності у співвідношеннях ізотопів між Землею і Місяцем, а цих відмінностей просто не існує, згідно з наявними даними. Нещодавнє дослідження показало, що Земля і Місяць також приблизно одного віку, близько 4,5 мільярдів років тому. У сукупності ці дані свідчать про те, що два тіла утворилися з однієї й тієї ж хмари матеріалу.
Це не означає, що зіткнення не могло мати місця. Одна з моделей припускає, що зіткнення знищило все, що було схоже на маленьку Землю, внаслідок чого утворився клубок матеріалу, який роз’єднався на два тіла: Землю і Місяць.
«Хімічні та ізотопні докази тепер досить переконливі, щоб почати ставити під сумнів фундаментальні механізми формування Місяця», – сказав Соссі.