Маленькі істоти розселилися Землею після вимирання динозаврів.
Ссавця розміром зі щура і вагою до 455 г американські палеонтологи знайшли в районі Коррал-Блафс, у штаті Колорадо. Його ідентифікували за частиною черепа і щелепної кістки. Учені припускають, що тварина з’явилася на Землі близько 65 млн років тому і була предком усіх сучасних копитних. Знайдений вид отримав назву Militocodon lydae – на честь авторки знахідки, палеонтологині Шерон Міліто, і філантропки Ліди Гілл, яка підтримує дослідження. Результати роботи опубліковано в журналі «Еволюція ссавців».
Відкриття дає змогу заповнити прогалини в знаннях про загадкове сімейство перептихідів. Ці істоти заселили Північну Америку після вимирання динозаврів і стали найчисленнішими ссавцями свого часу. Початок палеоцену – час неймовірного розмаїття тваринного світу. Планетою стрімко поширювалися нові види, але простежити їхню еволюцію непросто через невелику кількість викопних решток. Ділянка Коррал-Блафс, де розкопки тривають уже кілька десятиліть, стає дедалі ціннішою для розв’язання цієї проблеми. Кожна нова знахідка дає дослідникам можливість уточнити і переосмислити закономірності еволюції на Землі.
«Відкриття й опис черепа викопного ссавця – важливий крок уперед, що дає змогу задокументувати найбільш раннє поширення ссавців після останнього масового вимирання на Землі», – пояснив палеонтолог Тайлер Лайсон, який очолював дослідницьку групу.
Розкопавши зразок і очистивши його, команда використовувала складні методи сканування, 3D-реконструкції та порівняння зубів із зубами інших викопних і сучасних тварин, щоб визначити місце нового виду на еволюційному дереві. Вчені дійшли висновку, що зуби тварини використовувалися для зрізання і дроблення, а не для перетирання їжі. Це й дало змогу припустити, що крихітна істота була предком корів, свиней і оленів. Перейшовши від перетирання до зрізання і розчавлювання їжі, периптихіди змогли харчуватися більш жорсткою рослинністю, наприклад, листям і пагонами, що давало їм перевагу перед іншими ссавцями.
Для підтвердження гіпотези необхідні подальші дослідження: за останні вісім років палеонтологам вдалося знайти лише кілька фрагментів M. Lydae. Щоб точніше встановити родинні зв’язки периптихід, потрібні додаткові дані – повніші скелети та молекулярно-генетичний аналіз.