Відкриття змінює уявлення про те, як ця група стародавніх ящерів розселялася планетою
Скам’янілі кістки й зуби представника нового виду динозаврів, який отримав назву Caletodraco cottardi, французький палеонтолог Ніколя Коттар знайшов у Нормандії, біля підніжжя прямовисних крейдяних скель на узбережжі протоки Ла-Манш. Опис знахідки опубліковано в журналі Fossil Studies.
Caletodraco cottardi жили близько 100 мільйонів років тому, в пізньому крейдяному періоді. Вивчення решток показало, що ці динозаври належать до Furileusauria – підгрупи сімейства абелізаврів, кістки яких дотепер знаходили тільки в Південній Америці.
Абелізавриди – хижі, хижі, м’ясоїдні динозаври середнього та великого розміру, які пересувалися на потужних задніх кінцівках, але мали маленькі та слабкі «руки». Абелізавріди в пізній крейді були поширені по всьому стародавньому суперконтиненту Гондвана, що був розташований у Південній півкулі та мав в собі Африку, Південну Америку, Мадагаскар, Аравійський півострів, Індостан, Антарктиду, Австралію і Нову Зеландію.
Проте рештки абелізаврід знаходять також і на території Європи, яка не була частиною Гондвани. Виявлення представника підгрупи Furileusauria на нормандському узбережжі змушує припустити, що історія розповсюдження цієї родини динозаврів планетою була складнішою, ніж вважали дотепер, зазначають палеонтологи.
Що стосується Caletodraco cottardi, то, як вважають учені, то він, найімовірніше, мешкав на Арморіканській височині, приблизно за сто кілометрів на південний захід від крейдяного плато Пеї-де-Ко, де знайшли його рештки. У крейдяному періоді це плато було морським дном. Рештки динозавра змило в море річкою або струмком, і вони попливли доволі далеко від тогочасного берега, доки не занурилися на дно.
