На Місяці виявлено диво-матеріал – графен

Він стане в пригоді в електроніці, зберіганні енергії, будівництві та суперматеріалах.

У 2004 році вчені вперше виділили та дослідили графен – суперматеріал, що складається з одношарових атомів вуглецю, розташованих у гексагональній стільниковій решітці.

Він стане в пригоді в електроніці, зберіганні енергії, будівництві та суперматеріалах. Заведено вважати, що близько 1,9% вуглецю космосу існує у формі графену, а його форма і структура визначаються процесом його формування.

У недавньому дослідженні вчені з Китайської академії наук виявили на Місяці утворений природним чином графен, організований в особливу тонкошарову структуру.

Ці результати можуть мати дуже важливі наслідки для розуміння того, як утворився Місяць, і привести до нових методів виробництва графену. Вони також можуть виявитися корисними для майбутніх місячних баз, пише Universe today. Стаття, що описує висновки, опублікована в National Science Review.

Протягом десятиліть учені припускали, що система Земля-Місяць утворилася внаслідок масивного зіткнення між тілом розміром із Марс (Тейей) і Землею приблизно 4,4 мільярда років тому.

Теорія підтверджується аналізами місячних порід, але в цьому разі в місячному ґрунті повинно було бути мало вуглецю. Однак дослідження показують, що все навпаки.

Вчені провели спектроскопічний аналіз зразка місячного ґрунту, витягнутого місією Chang’e-5. Вони підтвердили, що вуглець у зразку являв собою графенові пластівці товщиною від двох до семи шарів.

Як він там опинився? Автори припустили, що графен міг утворитися в період вулканічної активності на ранньому етапі історії Місяця. Можливо також, що графен був каталізований сонячними вітрами, які підняли місячний реголіт і залізовмісні мінерали в ньому. Це могло перетворити атомну структуру вуглецю. Також метеорити створюють високі температури, схожі на вулканічну активність.

Дослідження може призвести до нових методів недорогого виробництва графену: «Утворення природного графену, яке каталізується мінералами, проливає світло на розробку недорогих масштабованих методів синтезу і просуває нові програми дослідження Місяця».

Більше публікацій за темою