Палеонтологи натрапили в Південній Африці на скам’янілість прадавнього морського членистоногого, внутрішні органи якого збереглися в напрочуд доброму стані, а зовнішній панцир цілком зник. Ця незвичайна знахідка дістала наукову назву Keurbos susanae та неофіційне ім’я «Сью». Про це йдеться в статті, опублікованій у науковому журналі Palaeontology.
М’які тканини давньої істоти, зокрема м’язи, сухожилля й навіть рештки кишківника, збереглися з винятковою деталізацією, тоді як твердий зовнішній скелет, кінцівки та голова розчинилися. Це явище перевертає звичне уявлення про процес скам’яніння, адже зазвичай у викопних рештках членистоногих зберігаються саме тверді частини.
«Ця знахідка є справжнім ‹вивернутим навиворіт дивом›, бо зазвичай у скам’янілостях членистоногих ми бачимо лише твердий зовнішній скелет, а м’які тканини повністю розкладаються», – пояснює професорка Сара Гебботт з Університету Лестера, яка присвятила дослідженню цієї скам’янілості 25 років.
Скам’янілість виявили в геологічних відкладах сланцю Соом, що розташовані приблизно за 400 кілометрів від Кейптауна. Ці породи утворилися на морському дні близько 444 мільйони років тому – за доби одного з п’яти найбільших вимирань в історії Землі, коли через глобальне зледеніння зникло майже 85% морських видів.
Виняткове збереження м’яких тканин «Сью» стало можливим завдяки особливим умовам середовища – глибоководна западина, де жила ця істота, характеризувалася відсутністю кисню й наявністю отруйного сірководню. Ці умови, смертельні для більшості організмів, створили унікальне хімічне середовище, яке законсервувало внутрішні органи істоти.
«Уявіть собі бляшанку, де вміст чудово зберігся, а сама металева оболонка розчинилася. Саме так виглядає “Сью” – її м’які тканини скам’яніли в найдрібніших деталях, тоді як твердий зовнішній скелет повністю зник. Це робить її водночас унікальною й складною для класифікації», – зазначає професорка Гебботт.
Особливу цінність знахідці надає те, що членистоногі становлять близько 85% усіх сучасних видів тварин на планеті. Втім, «Сью» належить до первісних морських представників цієї групи, і науковці наразі не можуть точно встановити її еволюційні зв’язки з іншими прадавніми організмами.
Дослідники наголошують, що каменоломня, де знайшли цю унікальну скам’янілість, нині майже повністю вичерпана, тому ймовірність виявлення схожих зразків надзвичайно низька. Це робить «Сью» не просто рідкісною знахідкою, а справжньою «капсулою часу», яка дає змогу зазирнути в далеке минуле нашої планети й краще зрозуміти, як життя пристосовувалося до екстремальних умов після масових вимирань.
Науковці назвали цю скам’янілість на честь матері першовідкривачки, що є звичною практикою в палеонтології, коли дослідники вшановують важливих для них людей, називаючи їхніми іменами нові види.
Ця знахідка є не просто унікальною скам’янілістю, а справжньою загадкою еволюції, яка може суттєво змінити наші уявлення про минуле Землі та процеси пристосування життя до екстремальних умов.
Варто зазначити, що відкриття «Сью» – не поодинокий випадок, коли вчені знаходять надзвичайно давні скам’янілості членистоногих. Нещодавно палеонтологи повідомили про виявлення іншого представника цього типу тварин – Lomankus edgecombei, який належить до групи Мегахейр. Ці рештки, що пролежали близько 450 мільйонів років, збереглися під шаром мінералу піриту, відомого також як «золото дурнів». Такі знахідки дають змогу науковцям поступово відтворювати складну мозаїку еволюційного розвитку однієї з найуспішніших груп тварин на нашій планеті.