Дослідники з Університету Аделаїди відкрили унікальні види безхребетних у печерах австралійської рівнини Налларбор, зокрема — першу у світі осу, повністю пристосовану до життя без світла. Дослідження проведене під керівництвом доктора Джесс Марш з Університету Аделаїди за підтримки Австралійської дослідницької ради й фонду Hermon Slade.
Розвідники під проводом доктора Джесс Марш виявили тисячі муміфікованих безхребетних у печерах найбільшої карстової системи світу. Рівнина Налларбор охоплює площу 200 000 квадратних кілометрів і містить тисячі печер, що постали мільйони років тому внаслідок розчинення вапняку. Науковці досліджували 11 печер на заході Налларбора.
Головною знахідкою стала безока оса з родини Pompilidae завдовжки близько двох сантиметрів. Комаха втратила працездатні очі, але виробила подовжені ноги й вусики для орієнтування в темряві. Її крила значно зменшилися порівняно з наземними родичами.
«Ця комаха є надзвичайним прикладом еволюції в екстремальних умовах», — зазначила доктор Марш.
Учені досліджували 11 печер на заході Налларбора й виявили два типи підземних спільнот. В одній печері з проходами завдовжки близько 10 кілометрів знайшли виключно муміфіковані останки безхребетних. Сухі умови з низькою вологістю та сталою температурою перетворили печеру на природну «могилу», де тіла зберігаються тисячі років.
Серед муміфікованих знахідок виявили павуків, тарганів і багатоніжок. Деякі з них застигли під час підіймання по стінках печери, що створило неповторну картину життя, зупиненого в часі.
У другій печері дослідники знайшли живих безоких павуків родів Troglodiplura й можливо Tartarus. Ці великі бліді павуки з подовженими ногами творять складні павутини між скелями. Кожен відомий вид Troglodiplura мешкає виключно в одній печері, що робить їх надзвичайно вразливими до зовнішніх впливів.
Троглобіти — організми, повністю пристосовані до життя в печерах — виявляють характерні ознаки пристосування до вічної темряви. Вони втрачають зір і пігментацію, натомість розвивають подовжені кінцівки й чутливі волоски для орієнтування в просторі.
Особливий науковий інтерес викликає можливий паразитичний зв’язок між виявленими осами та павуками. Оси родини Pompilidae зазвичай полюють на павуків, паралізуючи їх для розмноження. Незалежна втрата зору обома групами комах показує явище паралельної еволюції в однакових умовах.
Експедиція виявилася фізично складною для науковців. Дослідникам довелося проповзати до 1,5 кілометра по вузьких підземних проходах, щоб дістатися найвіддаленіших частин печерної системи.
Відкриття набуває особливої гостроти через загрозу спільнотам печер. На території Налларбора планують здійснити масштабний проєкт зеленої енергетики з 3000 вітряних турбін і 60 мільйонами сонячних панелей. Без докладної оцінки екологічного впливу такі проєкти можуть знищити види, що існують лише в окремих печерах.
«Це ставить цих комах під дуже високий ризик зникнення», — попередила доктор Марш.
Додатковою загрозою для рідкісних підземних видів є присутність інвазивних лисиць у печерах. Хижаки можуть порушити хитку рівновагу спільнот, що формувалися мільйони років.
Дослідники продовжують аналіз віку виявлених муміфікованих останків, щоб з’ясувати причини масової загибелі безхребетних в окремих печерах. Учені також планують подальше вивчення біологічних особливостей нововідкритих видів.
Печери рівнини Налларбор показують неповторні можливості природи для збереження біологічних зразків і творення відокремлених еволюційних лабораторій. Відкриття підкреслює важливість охорони підземних спільнот і потребу ретельного планування промислових проєктів на територіях з високим біорізноманіттям.
Австралія не перестає дивувати дослідників новими видами павуків. Нещодавно науковці з Університету Західної Австралії виявили два раніше невідомі види потайних павуків у регіоні Кімберлі, вперше зафіксувавши представників роду Kwonkan на півночі континенту. Нові види дістали назви Kwonkan fluctellus і Kwonkan nemoralis, що свідчить про багатство арахнофауни материка й потребу подальших досліджень віддалених територій.