Науковці визначили новий вид стародавньої рептилії Sphenodraco scandentis, яка мешкала на деревах юрських островів на території сучасної Баварії. Відкриття вдалося здійснити завдяки поєднанню двох частин скам’янілості, які майже століття зберігалися в різних європейських музеях. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Zoological Journal of the Linnean Society.
Sphenodraco scandentis належить до групи дзьобоголових рептилій Rhynchocephalia і становить найстарішого відомого представника цієї групи, що вів деревний спосіб життя. Дзьобоголові — це ряд ящіркоподібних рептилій, що походить з мезозойської ери. Сьогодні їх представляє лише один рід гатерія з двома живими видами, які мешкають у Новій Зеландії. Гатерія є реліктовим видом, який проіснував майже 200 мільйонів років без істотних змін будови. У пізньоюрський період дзьобоголові були представлені так само широко, як і сучасні ящірки.
Унікальна історія відкриття розпочалася в 1930-х роках, коли скам’янілість розділили навпіл і продали окремо до музеїв Франкфурта і Лондона. Основна плита надійшла до Музею природної історії Зенкенберга у Франкфурті, а контрплита з відбитком скелета — до Музею природної історії в Лондоні. Спочатку скам’янілість помилково визначили як Homoeosaurus maximiliani.
Прорив стався завдяки спостережливості Віктора Беккарі з Палеонтологічного музею в Мюнхені. Під час вивчення викопних рептилій у лондонському музеї він помітив схожість між зразком з колекції та скам’янілістю, яку досліджував у Франкфурті. Детальний аналіз підтвердив, що це дві половини одного екземпляра.
Порівнюючи морфологічні характеристики знахідки з сучасними ящірками, разом з гатерією, дослідники встановили особливі пристосування Sphenodraco scandentis до деревного способу життя. Рептилія мала подовжені кінцівки й пальці, а також коротше тіло порівняно з наземними видами. Такі характеристики типові для сучасних деревних ящірок і ящірок, здатних до планування.
Скам’янілість походить з відкладів архіпелагу Зольнхофен — групи островів, що існували 145 мільйонів років тому на території сучасної Баварії. Ця місцевість славиться унікальною збереженістю викопних решток, зокрема деяких екземплярів археоптерикса, а також м’яких частин організмів, частин рослин, крил бабок і пір’я.
Дослідження наголошує на важливості музейних колекцій для розуміння стародавнього біологічного різноманіття. Використання мікрорентгенівської комп’ютерної томографії й УФ-візуалізації дало змогу детально вивчити анатомічні особливості рептилії, які раніше залишалися недоступними для аналізу.
Відкриття Sphenodraco scandentis розширює уявлення про екологічне різноманіття юрських екосистем. Науковці припускають, що на стародавніх островах могли мешкати сотні видів рептилій, подібно до сучасних острівних екосистем.
Це відкриття доповнює серію важливих палеонтологічних знахідок останніх років. Минулого року британські вчені виявили рештки найдавнішої відомої ящірки Cryptovaranoides microlanius, вік якої перевищує 205 мільйонів років, що ще більше розширює розуміння еволюції рептилій у мезозойську еру.