Британський студент Бенджамін Вестон знайшов біля узбережжя Дорсета скам’янілі останки досі невідомого виду стародавнього ссавця. Крихітна щелепа завдовжки 16,5 міліметра належала тварині, яка жила на Землі 143 мільйони років тому, коли динозаври панували на планеті. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Proceedings of the Geologists’ Association.
Науковці дали знайденому виду назву Novaculadon mirabilis. Перша частина назви походить від латинського слова «novacula», що означає гострий ніж і вказує на характерну форму зубів тварини. Друга частина «mirabilis» підкреслює унікальну збереженість знахідки.
Відкриття має особливе історичне значення. Це перша знахідка нового виду стародавнього ссавця в районі Суоніджа з вікторіанських часів. Студент Портсмутського університету натрапив на неї під час звичайної навчальної практики на пляжі в районі Суоніджа 2024 року.
За науковою класифікацією Novaculadon mirabilis належав до групи багатогорбкозубих (Multituberculata) — вимерлих ссавців, що існували протягом мезозойської ери. Науці відомо понад 200 видів цих тварин — від дрібних, як миші, до великих, розміром з бобра. Водночас багатогорбкозубі освоювали різноманітні екологічні ніші й успішно пережили крейдяно-палеогенове вимирання.

За будовою щелепа нового виду зовні нагадує кролячу, проте структура зубів чітко вказує на приналежність до древніх ссавців. Характерними ознаками є гострий різець у передній частині, за яким іде проміжок, а потім чотири премоляри з ребристою, схожою на лезо поверхнею. Попри зовнішню схожість із щелепою кролика, загострені різці та характерні премоляри свідчать про належність до групи багатогорбкозубих.
Дослідження будови зубів показало, що Novaculadon mirabilis був всеїдною твариною. Його раціон складався з дрібних безхребетних, зокрема червів і комах, а також рослинності. Слід зазначити, що спосіб харчування цього стародавнього ссавця відрізнявся від сучасних гризунів, таких як щури, білки чи капібари.
Щоб детально вивчити знахідку, дослідники скористалися сучасними технологіями. Зразок обстежили за допомогою комп’ютерної томографії, оскільки частина деталей була схована в породі. Після цифрової обробки створили збільшені тривимірні копії за допомогою 3D-друку, що дало змогу ґрунтовно проаналізувати структуру зубів і щелепи.
«Дослідження розкриває, як ранні ссавці виборювали собі місце в екосистемах, де панували динозаври», — заявив почесний професор Портсмутського університету Девід Мартілл.
Відкриття Novaculadon mirabilis доповнює картину еволюції древніх ссавців. Нещодавно в Португалії знайшли ще одного багатогорбкозубого — Cambelodon torreensis, який мав незвичну заміну зубів від задніх до передніх.

