Британські науковці визначили досі невідомий вид травоїдного динозавра, який жив 125 мільйонів років тому. Викопна рептилія мала високий гребінь уздовж спини й хвоста, що міг слугувати для приваблювання партнерів. Про це розповідає офіційний портал Музею природної історії Великої Британії.
Новий вид дістав назву Istiorachis macaruthurae через характерну особливість будови хребта. Перша частина назви походить від грецьких слів istios («вітрило») та rachis («хребет»). Друга частина вшановує британську яхтсменку Еллен Макартур, яка 2005 року встановила світовий рекорд найшвидшого одиничного кругосвітнього плавання без зупинок.
Викопні рештки знайшли дослідники на острові Вайт біля південного узбережжя Англії. Ця територія славиться численними палеонтологічними знахідками крейдяного періоду. Визначення здійснив доктор Джеремі Локвуд із Портсмутського університету та Музею природної історії.
Знайдені раніше кістки помилково вважали частиною одного з двох відомих видів ігуанодонів, що жили на острові Вайт. Ці травоїдні динозаври були поширені в ранньому крейдяному періоді й відрізнялися міцною статурою та здатністю пересуватися на двох або чотирьох кінцівках. Характерною рисою групи був шип на великому пальці передньої кінцівки.
Детальний аналіз змінив це уявлення. Доктор Локвуд провів порівняльне дослідження кісток хребта з міжнародною базою даних подібних знахідок. Аналіз виявив унікальні анатомічні особливості досліджуваного зразка.
«Попри неповноту скелета, ніхто раніше не вивчав ці кістки настільки ретельно. На відміну від споріднених видів, цей екземпляр мав надзвичайно довгі нервові відростки, що було дуже незвично», — зазначив дослідник.
Нервові відростки становлять частини хребців, до яких кріпляться м’язи. В Istiorachis macaruthurae ці структури були аномально подовжені й утворювали основу для вітрилоподібного гребеня. Така анатомічна особливість робить цей вид унікальним серед відомих ігуанодонів.
Функціональне призначення гребеня досі викликає наукові дискусії. Серед висунутих раніше гіпотез стосовно подібних структур в інших динозаврів, зокрема спінозавра й диметродона, були терморегуляція, накопичення жирових запасів або захисна функція. Однак щодо нового виду дослідники підтримують версію про роль у статевому відборі.
Еволюційна біологія показує численні приклади розвитку ефектних, але не завжди практичних структур для приваблювання партнерів. Сучасні рептилії, зокрема деякі ящірки, використовують гребені та вирости, щоб демонструвати домінування або привертати увагу самок під час шлюбного періоду.
Це відкриття розширює розуміння різноманітності динозаврів крейдяного періоду. Острів Вайт і надалі залишається одним із найважливіших палеонтологічних об’єктів Європи, регулярно збагачуючи світову науку новими знахідками давніх рептилій.
Водночас палеонтологічні дослідження в інших частинах світу також приносять несподівані результати. Нещодавно європейські й американські науковці виявили у Франції скам’янілості рептилії Mirasaura grauvogeli з унікальними пір’яподібними структурами на спині.