Відкритий лист підписали 44 провідні кліматологи.
44 вчених-кліматологи зі світовими іменами заявили про необхідність термінових заходів, щоб не допустити екологічної катастрофи в Північній Європі. Відкритий лист за підсумками конференції «Полярне коло», яка відбулася в Рейк’явіку (Ісландія), адресовано Раді міністрів країн Північної Європи.
У ньому йдеться, що глобальне потепління призвело до серйозних змін течії в Атлантичному океані. Це може спровокувати різкі зміни погодних умов і завдати шкоди екосистемам. Вчені наполягають на необхідності вжити термінових заходів щодо захисту AMOC.
Про AMOC
AMOC (Atlantic Meridional Overturning Circulation) – це Атлантична меридіональна циркуляція, яка доставляє воду з півночі на південь і назад у довгому циклі в Атлантичному океані. Ця система працює так: вода в океані постійно циркулює під дією течій. Приливні течії виникають поблизу берега через вплив Сонця та Місяця, поверхневі – перебувають під впливом вітру. Інші, повільніші течії, що виникають на поверхні та рухаються до дна, приводяться в дію змінами солоності та температури води в океані.
AMOC, по суті, являє собою гігантський океанічний конвеєр, що включає Гольфстрім та інші течії. Він переносить теплу воду в Північну півкулю, доставляє поживні речовини, необхідні для підтримки життя в океані. Система океанічних течій забезпечує м’який клімат у Північній Європі.
Дослідження показують, що AMOC (яка і сама по собі досить повільна: потрібно 1 тис. років, щоб будь-який кубічний метр води завершив подорож стрічкою цього конвеєра) сповільнюється і незабаром може досягти критичної точки через глобальне потепління, зануривши клімат Землі в хаос.
«Така зміна циркуляції океану матиме руйнівні та незворотні наслідки, особливо для країн Північної Європи, але також і для інших частин світу», – заявили вчені в листі, надісланому Раді міністрів Північних країн.
Колапс океанічних течій прискорить кліматичну катастрофу по всій Північній півкулі, загрожуючи сільському господарству, рибальству в Атлантиці, і загалом зруйнує наявні морські системи.
Пояснення: до Ради міністрів країн Північної Європи входять п’ять країн (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція), а також три автономні території – Фарерські острови, Гренландія (входять до складу Данії) і Аландські острови (входять до складу Фінляндії).
Що робити
Єдиний спосіб запобігти ситуації – терміново скоротити парникові викиди, йдеться в офіційному релізі, опублікованому разом із відкритим листом. Вчені підкреслюють, що колапс може статися вже в цьому столітті. Ризики ослаблення циркуляції течій раніше були сильно недооцінені.
«Якщо Велика Британія та Ірландія стануть схожими на Північну Норвегію, то це матиме колосальні наслідки. Ми дійшли висновку, що ймовірність цього велика», – заявив професор Пітер Дітлевсен з Копенгагенського університету, який підписав лист. Його слова наводить Reuters.
Про Паризьку угоду
Автори листа закликали європейських політиків посилити тиск на міжнародних партнерів, щоб дотримуватися цілей Паризької угоди 2015 року. Цей документ передбачає істотне скорочення глобальних викидів парникових газів і обмеження підвищення глобальної температури в цьому столітті на рівні не вище 1,5 °C доіндустріального. На сьогодні до Паризької угоди приєдналися 194 країни, які взяли на себе зобов’язання щодо скорочення своїх викидів.
Про вплив викидів на клімат
Під зміною клімату розуміють довгострокові температурні зміни та зміну погодних умов. Ці зміни можуть бути природними, викликаними змінами в активності Сонця або великими виверженнями вулканів. Проте основним чинником зміни клімату називають використання людьми викопних видів палива (вугілля, нафта і газ). Унаслідок спалювання викопних видів палива утворюються викиди парникових газів (вуглекислий газ, метан), які подібно до ковдри огортають Землю, утримуючи сонячне тіло та підвищуючи температуру.
Парникові викиди відбуваються під час використання бензину в автомобілях або вугілля для опалювальних систем, через вирубку лісів. Головним джерелом викидів метану є сільське господарство, нафтова та газова промисловість. До всього цього прямий стосунок має людина і її діяльність, яка називається антропогенною.
Зараз Земля на 1,1 °C тепліша, ніж наприкінці 1800-х років (до промислової революції), і тепліша, ніж будь-коли за останні 100 тис. років. Минуле десятиліття (2011-2020 роки) було найтеплішим в історії, і кожне з останніх чотирьох десятиліть було найтеплішим, ніж будь-яке попереднє десятиліття починаючи з 1850 року.
Серед наслідків підвищення температури на Землі – урагани, повені, посухи, поширення інфекційних захворювань, нестача води й продовольства. Глобальне потепління призвело і до уповільнення течії АМОС, вона плавить льодовики й крижані щити, які потім витісняють прісну воду в Північну Атлантику. Це розбавляє солоність верхніх шарів води та не дає їм опускатися на дно океану, де вони зазвичай направляють циркуляцію назад на південь.
Викиди, що спричиняють зміну клімату, утворюються в усіх регіонах світу і позначаються на всіх. Але деякі країни виробляють їх у набагато більших обсягах, ніж інші. На сім найбільших емітентів (Китай, США, Індія, Євросоюз, Індонезія, Росія і Бразилія) 2020 року припадало приблизно половина всіх світових викидів парникових газів, наводять дані в Організації об’єднаних даних.
За даними Міжнародного валютного фонду, 2022 року загальносвітові субсидії на викопне паливо сягнули рекордних $7 трлн. За словами професора Штефана Рамсторфа з Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (Німеччина), такі субсидії свідчать про відсутність реальних зусиль із запобігання подібній кліматичній катастрофі. Одна з причин – лобіювання компаній, що займаються викопним паливом, мета яких «заробляти гроші на бізнес-моделі викопного палива якомога довше», попри Паризьку угоду.