Палеонтологи з’ясували, що спірні викопні рештки належали дорослому ящеру віком близько двадцяти років, а не молодому тиранозавру. Дослідники з Університету штату Північна Кароліна вивчили кісткові структури й встановили, що рептилії було двадцять років на момент загибелі.
Результати дослідження показують, що екосистеми пізньої крейдової епохи мали значно більше видове різноманіття, ніж гадали раніше. Доцент університету Ліндсі Занно зазначила, що відкриття показує: у мезозойських екосистемах жили не тільки королівські тиранозаври, а й спритніші мисливці. За її словами, нанотираннозаври займали власну екологічну нішу й конкурували з іншими хижими ящерами.
Класифікація цих істот залишалася спірною десятиліттями. Викопні рештки трьох особин знайшли у формації Хелл-Крік у штаті Монтана — у середині минулого століття й на початку нинішнього. Невеликі розміри знахідок викликали тривалі суперечки щодо їхнього систематичного статусу.
П’ять років тому команда Занно вперше спробувала розв’язати питання, дослідивши річні кільця в кістковій тканині двох екземплярів. Тоді вчені визначили їхній вік у 11-13 років. Проте ця оцінка була хибною через неточні дані про швидкість росту представників родини тиранозаврид.
У новому дослідженні фахівці проаналізували рештки третього екземпляра й вивчили кісткові структури понад двохсот інших особин тиранозаврів, які знайшли за останні десятиліття. Порівняльний аналіз допоміг уточнити попередні висновки й встановити справжній вік третього ящера.
Окрім визначення віку, дослідники знайшли анатомічні відмінності у будові черепа одного з раніше вивчених зразків. Різниця стосувалася кількості зубів та організації нервових каналів — це дало змогу виділити окремий вид під назвою Nanotyrannus lethaeus. Відкриття значно розширює наші знання про видове різноманіття тиранозаврів і їхнє місце в давніх екосистемах.
Це вже не перший прорив у вивченні анатомії доісторичних рептилій. Нещодавно палеонтологи з Чиказького університету знайшли два екземпляри качкодзьобих динозаврів виду Edmontosaurus annectens з унікальними відбитками шкіри й копитоподібними структурами на кінцівках. Це перша в історії знахідка копит у рептилій.