Супутник Сатурна Титан покритий 10-кілометровою корою із застиглого метану.
Американські астрономи з Гавайського університету в Маноа та інших наукових установ вирахували товщину крижаного шару, що покриває найбільший супутник Сатурна Титан. Дослідження опубліковано в науковому виданні The Planetary Science Journal.
Титан вважається єдиним позаземним місцем у Сонячній системі, де є атмосфера і рідини у вигляді річок, озер і морів на поверхні. Через дуже низькі температури водойми Титана складаються з метану та етану, а навколишній ландшафт вкритий твердим клатратним льодом із води та гідрату метану.
Учені вивчили кратери на поверхні місяця Сатурна, змоделювавши й порівнявши їхні ймовірні глибини з вирвами на крижаному супутнику Юпітера Ганімеді. Згідно з їхніми розрахунками, верхній крижаний шар Титана досягає товщини 5-10 кілометрів.
«Кора з метанового клатрату нагріває надра Титана і викликає напрочуд швидку топографічну релаксацію, що призводить до обміління кратерів зі швидкістю, близькою до швидкості теплих льодовиків, які швидко рухаються на Землі», – зазначили дослідники.
Оцінка товщини метанового крижаного панцира важлива, оскільки вона може пояснити походження багатої на метан атмосфери Титана і допомогти дослідникам зрозуміти вуглецевий цикл небесного тіла.
Вчені також припустили, що під поверхнею супутника може перебувати теплий океан, захищений від зовнішнього холоду товстим ізоляційним шаром льоду.
Раніше вчені знайшли сліди води на всій поверхні Місяця.