Міжнародна група палеонтологів визначила новий вид викопної морської черепахи, знайденої у Сирії. Тварина, яку назвали Syriemys lelunensis, жила в морських водах близько 50 мільйонів років тому в еоценову епоху. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Papers in Palaeontology.
Унікальні скам’янілі рештки виявили поблизу сирійського міста Афрін у 2010 році під час підривних робіт на кар’єрі в Аль-Зарефе. Тринадцять років фрагменти кісток еоценового періоду лежали в сховищах Генерального управління геології й мінеральних ресурсів у місті Алеппо, доки дослідники не почали їх детально вивчати.
Якість збереження викопного матеріалу вражає. Науковці отримали повний внутрішній відбиток панцира, фрагменти черевної частини, тазові кістки й задні кінцівки давньої рептилії. Ці знахідки дали змогу повністю відтворити анатомічні особливості тварини й встановити її розміри.
Панцир Syriemys lelunensis мав характерну овальну форму завдовжки 53 сантиметри й завширшки 44 сантиметри. Такі параметри свідчать, що тварина належала до середньорозмірних представників свого роду. Це перший науково описаний вид викопних хребетних тварин із території нинішньої Сирії.
Дослідницьку групу очолював Університет Сан-Паулу з Бразилії. До міжнародної команди увійшли науковці з Сирії, Німеччини, Лівану й Канади. Провідну роль у проєкті відіграла сирійсько-бразильська палеонтологиня Вафа Адель Альхалабі, яка координувала роботу всіх учасників дослідження.
Щоб точно визначити геологічний вік скам’янілості, вчені застосували мікропалеонтологічний аналіз. Вони дослідили маленькі одноклітинні організми з панциром, які збереглися в породі навколо черепашого панцира. Ці протозої стали ключовими біомаркерами для встановлення точного віку знахідки.
Новознайдений вид належить до родини бокошиїх черепах, проте має важливі відмінності від сучасних представників цієї групи. Сьогодні бокошиї черепахи живуть тільки у прісноводних водоймах. Натомість вимерла підгрупа Stereogenyini, до якої належить Syriemys lelunensis, успішно пристосувалася до життя в морському середовищі.
Викопні рештки представників Stereogenyini раніше знаходили на різних континентах. Їхні скам’янілості виявляли в Південній і Північній Америці, Карибському регіоні, Африці й Східній Азії. Сирійська знахідка розширює географію поширення цієї групи стародавніх морських рептилій.
Габріель С. Феррейра з Центру еволюції людини й палеоекології при Університеті Тюбінгена пояснює географічний контекст відкриття. За його словами, територія нинішньої Сирії в крейдовий період і до пізнього міоцену була повністю вкрита морськими водами. Тому виявлення морської черепахи в цьому регіоні має цілком логічне пояснення.
Відкриття Syriemys lelunensis має важливе значення для розуміння еволюції й географічного поширення стародавніх морських черепах. Знахідка додає нове географічне місце до ареалу групи Stereogenyini й може свідчити про можливе походження цих тварин із Середземноморського регіону. Це дослідження також показує важливість збереження й вивчення палеонтологічних колекцій навіть після тривалого зберігання.
Сирійська знахідка є черговим підтвердженням того, що черепахи успішно пережили найбільші катастрофи в історії Землі. Раніше ми писали про відкриття американськими палеонтологами нового роду й виду прісноводних черепах Tavachelydra stevensoni. Ці рептилії жили 66-65 мільйонів років тому в епоху раннього палеоцену — одразу після катастрофи, внаслідок якої вимерли динозаври.