Науковці з Університету штату Монтана знайшли скелет давньої рептилії, яка відрізнялася від сучасних крокодилів як розмірами, так і способом життя. Тварина сягала не більше ніж 60 сантиметрів завдовжки, а її череп мав лише 5 сантиметрів. Результати дослідження опубліковано у науковому журналі Journal of Vertebrate Paleontology.
Під час польових робіт дослідники слухали хіт Елтона Джона 1970-х років «Crocodile Rock», тож стародавня рептилія дістала робоче ім’я «Елтон» ще до офіційної наукової класифікації. Цей музичний епізод увійшов до історії відкриття нового виду.
Професор Девід Варріккьо, один з авторів дослідження, зазначив, що тварина мала різноманітний раціон. Будова зубів свідчить: стародавній крокодил був всеїдним і харчувався як рослинною їжею, так і комахами. Новий вид дістав наукову назву Thikarisuchus xenodentes й виявився настільки унікальним, що науковці виділили його в окреме сімейство крокодилоподібних, досі невідоме палеонтологам.
Знахідку зробили 2021 року під час розкопок у геологічній формації Блекліф. Аспірант Гаррісон Аллен помітив крихітний уламок з незвичайною поверхнею, який згодом визначили як частину черепа давнього крокодила. Подальші пошуки принесли результат — студенти знайшли десятки мініатюрних кісток: щелепи, кінцівки, хребці й череп. Усі фрагменти разом помістилися на долоні.
Через надзвичайну крихкість знахідки дослідники відмовилися від фізичного складання скелета. Натомість вони зробили комп’ютерну томографію кожного уламка й створили цифрову модель тварини. Технологія дала змогу детально вивчити анатомію Thikarisuchus без ризику пошкодити скам’янілості. Аналіз показав, що рештки перебували всередині давньої нори, де тварина, ймовірно, сховалася й загинула.
Порівняльний аналіз, який провели Аллен та його колеги, виявив родичів «Елтона» на інших континентах. Схожі види існували в Євразії, Африці й Південній Америці, причому ці еволюційні лінії розвивалися незалежно одна від одної. Такий феномен називають конвергентною еволюцією — явищем, коли різні види за схожих умов набувають подібних пристосувань. Це означає, що екологічна ніша мініатюрних сухопутних крокодилів існувала на різних континентах крейдяного періоду.
Аллен наголосив на різноманітності стародавніх крокодилоподібних. На відміну від сучасних представників ряду, які живуть у водному середовищі чи ведуть напівводний спосіб життя, їхні предки освоїли морські глибини, суходіл і навіть набули спеціалізованих харчових звичок. Серед них були трав’яноїдні форми, всеїдні види й вузькоспеціалізовані хижаки. Знахідка «Елтона» показує, наскільки несподіваними могли бути шляхи еволюції цієї групи рептилій у мезозойську еру.
Відкриття мініатюрного Thikarisuchus xenodentes доповнює картину еволюційного різноманіття крокодилоподібних. Нещодавно аргентинські вчені описали ще одного представника вимерлих родичів сучасних крокодилів — Kostensuchus atrox, який жив у Південній Америці 70 мільйонів років тому.