Палеонтологи з Державного університету Східного Теннессі виявили рештки гігантських білок-летяг, які жили на території сучасних гір Південні Аппалачі близько 5 мільйонів років тому. Тварини роду Miopetaurista досягали розміру домашньої кішки, що значно перевищує габарити сучасних білок-летяг. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Journal of Mammalian Evolution.
Знахідку виявлено на розкопках Грей Фоссіл у штаті Теннессі. Вона стала першим підтвердженням існування представників роду Miopetaurista в Північній Америці. Раніше скам’янілості цих тварин знаходили виключно на території Євразії.
Ілюстрація: Hodari Shadowalker ❄️🐆
Науковці припускають, що гігантські білки-летяги мігрували до Північної Америки через Берингів міст – древній сухопутний перешийок, який з’єднував Аляску та Сибір мільйони років тому.
«У пізньому міоцені, коли ці тварини потрапили до Північної Америки, клімат у регіоні був значно теплішим, а ландшафт вкривали густі вологі ліси, що сприяло процвітанню білок-летяг», — пояснюють дослідники.
З настанням льодовикового періоду та похолоданням білки-летяги опинилися в екологічній пастці. Вони змогли зберегтися лише в ізольованих теплих районах, таких як територія сучасної Флориди, але зрештою вимерли.
«Ці білки стали своєрідними “живими копалинами”, оскільки в Північній Америці вони існували мільйони років після зникнення своїх євразійських родичів», — зазначила співавторка дослідження Монсеррат Грау-Каматс.
Сучасні споріднені види великих білок-летяг мешкають у Східній та Південно-Східній Азії — Японії, Китаї та Індонезії. Хоча вони й менші за своїх викопних родичів, їхня вага може сягати 1,5 кілограма.
Відкриття дає змогу краще зрозуміти еволюційну історію гризунів та процеси міграції видів між континентами в геологічному минулому Землі.
Варто зазначити, що нещодавно палеонтологи зробили ще одне важливе відкриття. На півдні Нової Зеландії було виявлено рештки викопної бджоли, вік якої становить 14,6 мільйона років. Новий вид, названий Leioproctus barrydonovani, належить до роду бджіл, які наразі є найпоширенішими на теренах Нової Зеландії.