Науковці оголосили про виявлення нового роду й виду ранніх еузавроподібних динозаврів, які населяли територію сучасного Китаю 200-162 мільйони років тому. Новий вид дістав назву Huashanosaurus qini та сягав 12 метрів завдовжки. Результати дослідження опубліковано в журналі Acta Geologica Sinica.
Відкриття зробила група палеонтологів на чолі з доктором Цзінь Ю Мо з Музею природної історії Гуансі. Два зразки Huashanosaurus qini, зокрема частковий скелет, знайшли в кар’єрі Хуцю у формації Ванмень. Розкопки провели поблизу села Дунші в автономному районі Гуансі на півдні Китаю.
Крім скам’янілостей динозавра, на місці розкопок дослідники виявили рештки інших давніх істот. Серед знахідок — луска та зуби кісткових риб (ймовірно, Lepidotes sp.), кілька неповних зубів плезіозаврів і фрагменти кісток інших динозаврів. Ці супутні знахідки допомагають науковцям краще зрозуміти екосистему того періоду.
Визначення точного геологічного віку формації Ванмень досі є предметом дискусій серед учених. «Спочатку вважали, що це сталося на початку ранньої юри, але палеонтологічних доказів не було. Вчені віднесли його до раннього або середнього юрського періоду на основі виявлення харофітів у цій формації», — пояснюють палеонтологи.
За висновками дослідників, Huashanosaurus qini належить до базальних представників Eusauropoda — похідної групи динозаврів-завроподів. Це відкриття важливе для регіону, адже стає лише другим еузавроподом, знайденим у Гуансі. Першим був Jingia dongxingensis, виявлений у пізньоюрській формації Дунсін.
Еволюційна позиція нового виду також привертає увагу науковців. «Huashanosaurus qini еволюціонував пізніше, ніж ранньоюрські вулканодон, тазудазавр і гунсянозавр, а також ранньо-середньоюрський барапазавр», — зазначають учені. Загалом вважають, що основна еволюція еузавроподів відбувалася наприкінці раннього та середнього юрського періоду.
Відкриття Huashanosaurus qini надає додаткові докази для датування формації Ванмень. Наявність цього еузавропода підтверджує, що геологічна формація належить до раннього або середнього юрського періоду. Водночас знахідка розширює розуміння еволюційного розвитку еузавроподових динозаврів та їхнього географічного поширення.
Варто зазначити, що в Гуансі збереглося значно менше скам’янілостей динозаврів юрського періоду порівняно зі скам’янілостями крейдового періоду. При цьому юрський період завроподів добре вивчений в інших регіонах Китаю, зокрема в Юньнані, Сичуані, Чунціні та Сіньцзяні. Лише кілька місцезнаходжень відомі в Ганьсу, Нінся, Аньхої, Тибеті й Гуйчжоу, що робить нове відкриття особливо цінним для палеонтології.
Китайські палеонтологи активно досліджують динозаврів юрського періоду в різних регіонах країни. Нещодавно вчені ідентифікували ще один вид рослиноїдних динозаврів із довгою шиєю — Wudingloong wui, вік якого також сягає 200 мільйонів років. Його викопні рештки знайшли в провінції Юньнань, що підтверджує багатство палеонтологічних скарбів юрського періоду на території Китаю.