Оса, бджола, джміль і шершень — ці смугасті літуни не лише псують пікніки, а й здатні добряче нашкодити здоров’ю. Тож розповідаємо, як розрізнити їх між собою, хто з них жалить болючіше й чий укус найнебезпечніший для людини.
Усі чотири комахи належать до ряду перетинчастокрилих і жалять боляче. Водночас небезпека укусу залежить передусім від того, як на нього відповість організм: у декого виникає сильна алергія — аж до анафілактичного шоку. Тому якщо з’явився набряк, важко дихати або паморочиться в голові, негайно викликайте швидку допомогу. А далі докладно розберемо, як розпізнати кожну з цих комах і що робити, якщо зустрінете їх.
Головне про бджіл, ос, джмелів і шершнів
- Бджоли, оси, джмелі та шершні належать до одного ряду — перетинчастокрилих.
- Кожна з них боляче жалить, проте всі вони різняться зовні, способом життя й темпераментом.
- Найдужчий біль спричиняє шершень, адже він упорскує найбільше отрути.
- Найагресивніша з-поміж них — оса.
- Небезпека укусу залежить від реакції організму: у декого виникає сильна алергія аж до анафілактичного шоку.
Як розрізнити їх зовні
Найпростіший спосіб зрозуміти, хто перед вами, — уважно придивитися до самої комахи.
- Бджола. Тільце округле, волохате, з плавним переходом від грудей до черевця. Забарвлення неяскраве — чорно-жовте або сіро-жовте. Завдовжки близько 1–1,4 см. Лапки товсті, чорні, вкриті волосками.
- Оса. Тіло гладеньке, видовжене, з яскравими контрастними смугами. Головна прикмета — «осина талія», тобто тонка перемичка між грудьми та черевцем. Волосків на тілі майже немає. Завдовжки 1,5–2,5 см.
- Джміль. Упізнати його найлегше за густим пухнастим покривом, через який ця комаха скидається на волохату грудочку. Забарвлення яскраве, з широкими жовто-рудими або червонуватими смугами. Завдовжки від 0,7 до 2,8 см.
- Шершень. Схожий на дуже велику осу, проте «талія» в нього менш помітна. Це найбільший із чотирьох: сягає 5 см завдовжки. Забарвлення жовтогаряче з чорним.
Важливо: шершні та оси гладенькі, а бджоли та джмелі пухнасті. Саме така різниця впадає в око найперше.
Чим ще вони відрізняються
Утім, різниця не вичерпується зовнішністю, адже ці комахи різняться ще й способом життя, вдачею та смаками.
Харчування
Почнімо саме з їжі. Бджоли та джмелі — переконані «вегетаріанці»: вони живляться самим лише пилком і нектаром квітів, які висмоктують хоботком. Тому все їхнє життя минає в збиранні нектару, запиленні рослин і виробництві меду. Оси та шершні, навпаки, хижаки: полюють на інших комах і гусінь, а до того ж не гребують падлом та солодкими плодами. Саме через таку хижу вдачу вони агресивніші й настирливіші — надто наприкінці літа, коли завзято шукають поживу.
Темперамент
А ось бджоли та джмелі миролюбні. Вони ніколи не нападають першими й пускають жало в хід лише тоді, коли їм або гнізду загрожує безпосередня небезпека. Найдобродушніший із четвірки — джміль: вайлуватий, неагресивний, жалить украй рідко. Оса ж, навпаки, настирлива та задерикувата: кидається навіть на суперника, більшого за себе. Шершень вдачею ближчий до оси, однак першим зазвичай не нападає — боронить хіба що себе або гніздо. Нижче — коротке відео такого бою між осою та шершнем.
Житло
Не менш істотно різняться й оселі цих комах:
- Бджоли — суспільні комахи, живуть великими родинами у вуликах або дуплах. Житло вони будують із воску, який виділяють особливі залози, а стільники розташовують симетричними рядами.
- Джмелі теж живуть сім’ями, проте гніздяться у землі, норах, під камінням чи в траві, а на будівництво беруть рештки рослин, шерсть і пух.
- Оси та шершні ліплять гнізда з пережованої деревини, схожої на сірий папір. Такі гнізда часто трапляються під дахами будинків, у дуплах дерев та інших захищених місцях.
Жало
Нарешті, ще одна ключова відмінність — це будова жала й наслідки укусу. Бджолине жало має зазубрини, наче гарпун: воно застрягає в шкірі й відривається разом із частиною черевця, тож комаха гине. Натомість в оси, джмеля та шершня жало гладеньке, без зазубрин, тому вони жалять багато разів і самі при цьому не гинуть. Варто зазначити, що серед джмелів жалять лише самки.
Укуси: хто жалить болючіше, а хто небезпечніший
Як уже згадувалося, біль і небезпека залежать не тільки від виду комахи, а й від того, як відповість організм. І пам’ятайте головне: просто так ці комахи не нападають.
- Бджола жалить лише в крайньому разі — боронячи себе або вулик. Укус болючий, схожий на опік, а жало через зазубрини лишається в шкірі, і комаха гине. Отрута бджоли токсична, проте за болючістю її укус — чи не найлегший із цієї четвірки.
- Оса найагресивніша, бо вона хижак. Відтак і укус її дуже болючий: багато хто ставить його на перше місце з-поміж усіх жалких комах. Жало ж гладеньке, тому оса жалить кілька разів поспіль, а ще може вкусити щелепами. Особливо небезпечна вона для людей із цукровим діабетом.
- Джміль майже не агресивний і жалить, тільки коли не має іншого виходу. Його укус болить менше, ніж бджолиний, а жало не лишається в шкірі. Утім, алергія на джмелину отруту буває дуже тяжкою.
- Шершень — рекордсмен за болючістю. Відчуття від такого укусу порівнюють з ударом розпеченим цвяхом. За одне жалення в тіло потрапляє близько 2 мг отрути. Сама вона не токсичніша за бджолину, але через великі розміри комахи та здатність жалити багато разів доза виходить чималою. Найбільша ж загроза — коли нападає цілий рій.
Отже, найдужчий біль завдає шершень, а найчастіше нападає оса. Бджола та джміль, навпаки, жалять рідко й тільки задля самозахисту, проте для алергіків їхні укуси теж небезпечні. Хай там як, а коли реакція сильна — набряк, утруднене дихання, запаморочення, — по медичну допомогу треба звертатися негайно.
Запитання та відповіді
Наостанок ми зібрали відповіді на найпоширеніші запитання з цієї теми.
1. Чому жалять тільки самки?
Жало в цих комах — це видозмінений яйцеклад, тобто орган, який спочатку слугував для відкладання яєць. А оскільки яйцеклад мають лише самки, то й жало, що з нього постало, дісталося тільки їм.
Тож самці (скажімо, трутні в бджіл) жала не мають і вжалити не можуть. З часом у жалких перетинчастокрилих такий яйцеклад утратив первісну роль і перетворився на колючий апарат, з’єднаний з отруйною залозою. Тому жалити здатні тільки самки — і роблять вони це задля захисту або нападу.
2. Чого не можна робити після укусу?
Після укусу важливо не тільки правильно надати першу допомогу, а й не наробити типових помилок, які лише погіршать становище. Ось чого робити не варто:
- Видавлювати отруту або жало пальцями. Витискати отруту з ранки не можна в жодному разі. Не витягуйте жало й пальцями чи пінцетом — так ви лише вичавите рештки отрути в ранку. Краще обережно зішкребти його нігтем або пластиковою карткою.
- Розчухувати й терти місце укусу. Так легко занести інфекцію та посилити запалення.
- Натискати на місце укусу. Це, своєю чергою, розганяє отруту по тканинах.
- Прикладати нестерильні речі. Беріть тільки чисті серветки та антисептики.
- Нехтувати укусом. Навіть коли явних ознак алергії немає, ранку варто обробити, а за самопочуттям — поспостерігати.
Натомість обережно вийміть жало (якщо воно лишилося — приміром, після бджоли), промийте ранку водою з милом, обробіть антисептиком і прикладіть холод. А якщо з’явиться сильний набряк, свербіж або висип, випийте антигістамінний засіб.
3. Як уникнути укусу?
Найнадійніше — не дратувати комаху і якомога менше з нею перетинатися. Основні правила такі:
- Зберігайте спокій. Не розмахуйте руками, не відганяйте комаху й не намагайтеся її прибити — так ви тільки її розлютите. Натомість спокійно відійдіть убік.
- Уникайте різких запахів. Парфуми та косметика із солодкими квітковими нотами ваблять комах. Так само приваблює їх і запах поту.
- Пильнуйте їжу та напої. Не залишайте відкритими солодкі напої, соки та фрукти — усе це притягує ос і бджіл, як магніт. А попоївши на природі, помийте руки й умийтеся.