Науковці виявили досі невідомий вид викопної мурахи з унікальною будовою. Викопна комаха дістала наукову назву Eridanomyrma unipetropolitana. Результати дослідження вчені опублікували в науковому журналі Insects.
Знахідку зробили під час польових робіт у Калінінградській області, де група дослідників вивчала зразки балтійського бурштину. Цей унікальний природний матеріал зберігає рештки організмів, які жили на Землі 34-38 мільйонів років тому в епоху олігоцену. Серед численних залишків членистоногих мурашки становлять значну частину палеонтологічних знахідок.
Нині науці відомо понад 190 видів викопних мурашок із балтійського бурштину. Однак новий екземпляр виявився принципово відмінним від усіх попередніх знахідок. Дослідження таких решток допомагає відтворювати стародавні екосистеми й з’ясовувати механізми еволюції соціальних комах.
Аналіз будови показав, що комаха належить до підродини Formicinae, проте має виняткові анатомічні особливості. Найпримітнішою особливістю стали два симетричні вирости на голові, які нагадують роги. Подібні структури раніше спостерігали лише у представників «пекельних мурашок», що існували в крейдовому періоді.
«Цей організм являє собою справжню морфологічну загадку через унікальні рогоподібні утворення на голові та повну відсутність очей», — зазначив доцент кафедри прикладної екології Дмитро Дубовіков, який очолював дослідження.
Щелепи цієї мурашки теж мають незвичну будову. Вузькі й загострені мандибули більше нагадують ротовий апарат хижих ос, що вказує на активний мисливський спосіб життя. Водночас самка повністю позбавлена простих очей — спеціалізованих органів зору, які допомагають крилатим особинам орієнтуватися під час польоту.
Така комбінація ознак будови не має аналогів серед відомих сучасних або викопних видів мурашок. Науковці припускають, що Eridanomyrma unipetropolitana могла вести скритний спосіб життя, мешкаючи в порожнинах рослин або підземних тунелях. Іншою гіпотезою є соціальний паразитизм — захоплення й використання колоній інших видів мурашок.
Подовжені пропорції тіла та недорозвинені органи зору підтверджують припущення про підземний або прихований спосіб життя викопної комахи. Такі пристосування часто зустрічаються у видів, які рідко з’являються на поверхні й ведуть специфічний екологічний спосіб життя.
Справжній зразок мурашки та її збільшена тривимірна модель, створена на 3D-принтері, увійшли до колекції Палеонтологічного музею. Ці експонати стануть цінними предметами для подальших наукових досліджень й освітніх програм.
Відкриття нових видів мурашок триває й у сучасному світі. Минулого року в Індії дослідники виявили Paraparatrechina neela — крихітну мураху завдовжки менш як 2 міліметрів з унікальним металево-синім забарвленням.