Історія космонавтики почалася не з людей. До Юрія Гагаріна в космос літали десятки істот, про яких мало згадують у підручниках. Деякі місії були гуманними й науково вивіреними, інші — жорстокими та ризикованими. satnet зібрав найвідоміші випадки, коли на орбіту відправляли тих, кого сьогодні навряд чи наважилися б запустити.
Найвідомішим є політ Білки та Стрілки. Цих двох собак у космос відправив СРСР 1960 року на «Супутнику-5». Це була перша успішна орбітальна місія тварин, які повернулися живими. Вони пережили перевантаження, невагомість і посадку, довівши, що людина теж зможе перенести космічний політ. Утім, це не єдиний примітний випадок.
Собака Лайка
До Білки та Стрілки була Лайка — перша собака, яка вийшла на орбіту 1957 року. Її відправили в безповоротний політ. Офіційна версія довго стверджувала, що Лайка прожила на орбіті кілька днів, але згодом стало відомо — вона загинула від перегріву за кілька годин після старту. Це один із найсуперечливіших запусків в історії космонавтики.
Плодові мушки
До собак, мавп і людей першими в космос піднялися дрозофіли. 1947 року на ракеті V-2 США відправили контейнер із мушками, щоб вивчити вплив радіації. Саме мушки — а не ссавці — стали першими істотами, які вийшли за межі атмосфери й повернулися живими.
Мавпи
США активно використовували приматів. Перші макаки — Альберт I та Альберт II — загинули на ранніх суборбітальних польотах 1948–1949 років. Особливу увагу привернув шимпанзе Хем, запущений 1961 року. Він натискав важелі, виконував команди та довів, що людина зможе керувати кораблем у невагомості. По суті, Хем став «негласним першим космонавтом».
Черепахи
Одними з найнезвичніших учасників космічних експериментів стали черепахи. 1968 року СРСР запустив автоматичну станцію «Зонд-5» із двома степовими черепахами на борту, щоб з’ясувати, як живі організми переносять перевантаження. Це був перший в історії політ живих істот за траєкторією навколо Місяця та повернення на Землю. Після приземлення з’ясувалося, що тварини перенесли політ краще, ніж очікувалося — вони лише втратили десять відсотків ваги.
Кішка Фелісетт
1963 року Франція провела експеримент, на який сьогодні навряд чи наважилися б. На борту ракети в космос відправили кішку на ім’я Фелісетт. Її мозкову активність вимірювали прямо в польоті — електроди імплантували завчасно. Фелісетт успішно повернулася на Землю, але згодом її приспали заради вивчення мозку. Ця місія, що викликала критику, залишається однією з найсуперечливіших в історії тваринної космонавтики.
Павук Аніка
1973 року на станції Skylab провели незвичайний експеримент: американські вчені відправили двох павуків, щоб з’ясувати, чи зможуть вони сплести павутину в умовах, де немає гравітації. Одна з них — павучиха Аніка — швидко адаптувалася. Результат перевершив очікування: вона створила повноцінну павутину прямо в невагомості — ідеальної форми, але з невеликими відхиленнями за натягом.
Риби
Їх відправляли на орбіту на станціях «Салют» і «Мир» у 1970–1980-х роках. У невагомості риби втрачали орієнтири буквально в перші хвилини польоту. Без відчуття «дна» та «поверхні» вони починали плавати хаотично, робили різкі повороти й рухалися по колу — так організм намагався знайти звичний напрямок. Через деякий час частина риб адаптувалася та виробила новий стиль руху, який на Землі неможливий. Ці спостереження допомогли вченим зрозуміти, як працює вестибулярний апарат, коли гравітації немає взагалі.
Пуголовки та ікра
Їх відправляли, щоб вивчити, як розвивається ембріон, якщо в нього немає сили тяжіння, яка на Землі впливає на кожен етап росту. Так, зародки, що перебували в невагомості, розвивалися інакше: у них змінювалася форма тіла, розташування органів і навіть напрямок росту нервових волокон. Частина пуголовків, що вилупилися в космосі, рухалася не так, як їхні земні «побратими» — вони часто робили хаотичні ривки та інакше реагували на світло.
Щури та миші
Щури й миші — рекордсмени за кількістю польотів. Завдяки їм вдалося дізнатися про процес руйнування кісток, роботу мозку без гравітації, реакцію на радіацію та розмноження в космосі. Резонансний запуск відбувся 2013 року: російський «Біон-М1», на якому загинула майже половина тварин через технічні проблеми.
Жаби
1970-х років США відправили в космос жаб у рамках програми з вивчення вестибулярного апарату. У невагомості в них спостерігалися серйозні порушення орієнтації, що зрештою дало вченим змогу вивчити механізми запаморочення в людини.
За відомими фотографіями перших космонавтів стоїть значний обсяг експериментів, учасниками яких були тварини. Деякі з цих запусків сьогодні виглядають жорстоко, інші — ризиковано. Але саме вони дали змогу зрозуміти, як живий організм реагує на космічне середовище, та підготували шлях до людини в космосі. Також ці експерименти лягли в основу сучасних досліджень із тривалих космічних місій: від вирощування клітин і тканин до перспектив вирощування їжі на орбіті.