«Око Гора» (Веджат) — це давньоєгипетський символ, що уособлює захист, здоров’я й відновлення, стверджується в енциклопедії Britannica. Як нагадує видання Live Science, археологи часто знаходять амулети з таким символом в давньоєгипетських гробницях, а подекуди цей знак наносили й на саркофаги. Розповідаємо докладніше про міфологію, пов’язану з давнім амулетом.
Фараон як втілення Гора
У Стародавньому Єгипті бога Гора зображували у вигляді сокола. Його праве око уособлювало Сонце або ранкову зорю і вважалося символом влади. Ліве око Гора символізувало Місяць або вечірню зорю, з ним пов’язували уявлення про зцілення.
Фото: The Metropolitan Museum of Art
Культ сокола поширився в Єгипті ще в додинастичний період. Гор поставав місцевим богом у багатьох поселеннях під різними іменами. У Нехені зародилася віра в те, що владний правитель є втіленням Гора. Після об’єднання Верхнього й Нижнього Єгипту це уявлення стало загальною догмою.
Верхній і Нижній Єгипет об’єднав фараон Менес. Він підкорив своїй владі Нижній Єгипет приблизно 3118 або 3150 року до н.е., уточнює World History Encyclopedia.
Читайте також: Цікаві споруди Стародавнього Єгипту
Міф про Гора і Сета
Близько 2350 року до н.е. значно поширився міф, у якому Гор постав сином Осіріса й Ісіди, а також племінником Сета. Після того, як Сет убив Осіріса, дядько й племінник стали непримиренними ворогами. Вони зійшлися в поєдинку, внаслідок якого Гор здобув перемогу, але зазнав травми лівого ока. Це поранення часом тлумачать як пояснення місячних фаз.
Згідно з міфом, бог мудрості Тот зцілив Гора. У Стародавньому Єгипті зображення його відновленого ока вважали могутнім амулетом.
Сета зображували у вигляді доволі складної постаті, в якій проглядалися риси різних тварин — наприклад, окапі, шакала, хорта, тушканчика й свині. Ставлення до нього в Стародавньому Єгипті змінювалося. Спочатку його шанували як бога неба, володаря пустелі й бур, і він був необхідним творчим елементом безладу в упорядкованому всесвіті. Фараон II династії Перібсен уперше взяв його ім’я, хоча мав би взяти ім’я Гора. Його наступник Хасехемуї зрівняв титули Сета і Гора. За часів завойовників гіксосів (1630-1521 роки до н.е.) Сету поклонялися в їхній столиці Аварісі. При цьому його ототожнювали з ханаанейським богом бур та гроз Баалом. У Новому царстві (1539-1075 роки до н.е.) вважали, що Сет здатний посіяти розбрат серед ворогів Єгипту.
Веджат і практика бальзамування
Єгиптолог Кей Ямамото припускає, що веджат знаходять у похованнях і обгортках мумій, оскільки амулет символізував зцілення й захист. При цьому використання амулета могло змінюватися впродовж усієї історії Стародавнього Єгипту. У I тис. до н.е. бальзамувальники клали виготовлене з воску «Око Гора» на розріз у лівій частині живота померлого під час муміфікації. Можливо, так вони намагалися зцілити або захистити вразливішу частину тіла, пояснює Ямамото.
Експерт також стверджує, що єгиптяни почали використовувати амулет у 2200-х роках до н.е. — приблизно тоді ж вони почали наносити символ веджат на саркофаги й у гробницях. За однією з версій, «Око Гора» не лише вважали захистом для померлих — єгиптяни могли вірити, що такий амулет давав змогу померлим поглянути на світ живих.
Науковці досі не з’ясували, чому амулет з’явився саме за VI династії фараонів. Ямамото зауважує, що в той самий час єгиптяни взагалі почали наносити релігійні тексти на стіни пірамід. Археологиня Пенні Вілсон припускає, що поява такого амулета могла бути пов’язана зі ставленням до макіяжу як до захисту. У такому разі веджат міг бути зображенням захищеного ока.