Міжнародна група палеонтологів завершила вивчення унікальної викопної рептилії, котра поєднує ознаки ящірок і змій. Вид Breugnathair elgolensis жив на теренах сучасної Шотландії 167 мільйонів років тому. Його будова демонструє незвичне сполучення характеристик, які можуть прояснити походження змій. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Nature.
Скам’янілість виявили на острові Скай 2016 року. Проте лише після майже десятиліття ретельної підготовки й аналізу вчені змогли повністю описати цю знахідку. Назва виду перекладається як «фальшива змія з Елгола» й пов’язана з шотландським селом, поблизу якого знайшли рештки.
Історія відкриття виявилася незвичайною. Коли фрагменти скам’янілості вперше знайшли, дослідники припустили, що вони належать різним тваринам. Така помилка сталася через унікальне поєднання ознак, котрі здавалися несумісними в одному організмі.
Будова рептилії вражає своєю химерністю. Її тіло й повністю сформовані кінцівки нагадували сучасних геконів. Водночас щелепи й гачкуваті зуби були схожі на ті, що мають пітони. Така мозаїка ознак спочатку збентежила дослідників.
Для вивчення зразка науковці використали сучасні методи комп’ютерної томографії (КТ) й потужного рентгенівського сканування. Ці технології дали змогу детально реконструювати анатомію тварини. Крім того, група вчених проаналізувала генеалогічне дерево ранніх рептилій, використовуючи три незалежні набори генетичних даних.
Вид Breugnathair elgolensis зарахували до нової підгрупи вимерлих хижих лускатих під назвою Parviraptoridae. Ця група належить до ряду, котрий об’єднує всіх сучасних ящірок і змій. Розмір рептилії становив близько 40 сантиметрів від голови до хвоста, що робило її одним із найбільших хижаків у своїй екосистемі.
Ця тварина, найімовірніше, полювала на дрібних ящірок, ранніх ссавців й навіть дитинчат динозаврів. Її розмір й будова зубів указують на хижацький спосіб життя. Така спеціалізація, можливо, забезпечила їй панівне становище серед тогочасних мешканців регіону.
Провідний автор дослідження, професор Роджер Бенсон з Американського музею природної історії, підкреслює вагу відкриття. За його словами, унікальне поєднання змієподібних і ящіркоподібних рис може вказувати на два варіанти. Або предки змій мали зовсім інший вигляд, ніж припускали раніше, або ж хижацькі звички змій розвивалися незалежно в різних групах рептилій.
Співавторка роботи, палеонтологиня Сюзан Еванс з Університетського коледжу Лондона, описала Parviraptoridae ще близько 30 років тому. Тоді в неї були лише фрагментовані рештки. Нинішня знахідка стала для неї справжнім проривом у розумінні цієї групи.
Викопні відкладення юрського періоду на острові Скай мають велике значення для науки. Саме тоді почалася диверсифікація багатьох сучасних груп тварин, зокрема ящірок. Вивчення таких знахідок допомагає з’ясувати ключові етапи еволюції.
Питання походження змій лишається однією з головних загадок палеонтології. Науковці сходяться на думці, що змії походять від ящірок. Проте точний еволюційний шлях досі незрозумілий. Вид Breugnathair elgolensis показує, що цей процес міг бути набагато складнішим й непередбачуванішим, ніж гадали.
Дослідники визнають, що знахідка не дає остаточної відповіді на питання про те, як змії втратили кінцівки. Можливо, Breugnathair був попередником усіх сучасних лускатих й самостійно виробив змієподібні риси. Альтернативна гіпотеза полягає в тому, що подібні характеристики еволюціонували паралельно в різних групах.
Попри відкриті питання, це відкриття суттєво просуває науку вперед. Воно підтверджує, що еволюційні шляхи часто виявляються непередбачуваними. Нові методи дослідження й майбутні знахідки, ймовірно, наблизять учених до розуміння того, як з’явилися сучасні змії.
Відкриття стародавніх рептилій продовжують розширювати уявлення про еволюцію цієї групи тварин. Нещодавно британські палеонтологи виявили ще один незвичний вид за скам’янілим черепом віком 242 мільйони років. Крихітна рептилія Agriodontosaurus helsbypetrae мала незвично великі трикутні зуби й суттєво відрізнялася від очікуваних характеристик ранніх предків сучасних ящірок й змій. Кожна така знахідка допомагає науковцям краще зрозуміти складні шляхи еволюції лускатих.