Перше, що привертає нашу увагу, коли ми бачимо дерево, — це стовбур, вкритий корою. Вона може здаватися просто зовнішнім шаром, проте насправді кора — це багатофункціональний захисний комплекс, що забезпечує виживання дерева в мінливих умовах довкілля. satnet розповідає, як влаштована ця дивовижна природна система захисту та які функції вона виконує у житті дерев.
Головні функції кори
Основне призначення кори — захист найважливіших внутрішніх систем дерева. Під її шаром розташований луб або флоема — провідна тканина, що транспортує продукти фотосинтезу від листя до всіх частин рослини. Якщо пошкодити цю систему, дерево фактично почне голодувати, бо поживні речовини не зможуть надходити до коренів та інших органів.
Кора також виконує дихальну функцію через спеціальні утворення — сочевички. Ці невеличкі пори, які можна побачити на стовбурах берези чи черемхи у вигляді горбиків і рисочок, забезпечують газообмін між внутрішніми тканинами дерева й атмосферою.
У деяких видів дерев окремі шари кори слугують сховищем для поживних речовин. Рослина накопичує в них запаси на випадок несприятливих умов — посухи, морозів чи інших стресових чинників.
Захисні властивості
Кора оберігає дерево від численних зовнішніх загроз. Механічні пошкодження — удари, подряпини від тварин, гілки, що падають, — не можуть проникнути крізь цей природний бар’єр до вразливих внутрішніх тканин.
Теплоізоляційні властивості кори допомагають дереву витримувати різкі перепади температури. Улітку вона запобігає перегріванню від сонячного проміння, а взимку захищає від промерзання. Особливо важливою ця функція стає у регіонах із континентальним кліматом, де температурні коливання можуть сягати десятків градусів.
Ультрафіолетове випромінювання також не може пошкодити внутрішні системи дерева завдяки корі. Вона працює як природний сонцезахисний фільтр, поглинаючи шкідливе випромінювання.
Біологічний захист
Кора слугує надійним бар’єром проти патогенних мікроорганізмів — грибів, бактерій і шкідливих комах. Багато видів дерев виробляють у корі спеціальні захисні речовини. Наприклад, біла кора берези містить бетулін — сполуку з потужними антимікробними властивостями. Хвойні породи виділяють живицю, яка фактично консервує та знешкоджує шкідників.
Товста кора старих дубів може захистити дерево навіть від лісових пожеж. Під час низових пожеж вона не дає вогню проникнути до життєво важливих тканин, даючи дереву шанс на виживання.
Розмаїття стратегій захисту
Кожен вид дерев розвинув власну захисну стратегію. Береза використовує білий колір кори для відбивання сонячних променів, що особливо важливо в морозні сонячні дні, коли різкі температурні перепади можуть спричинити тріщини. Здатність берези скидати верхні шари кори допомагає позбуватися паразитів і лишайників.
Молоді осики мають гладеньку сіро-зелену кору, яка з віком темнішає та вкривається глибокими тріщинами. Кора старої осики накопичує дубильні речовини, що роблять її непривабливою для травоїдних тварин.
Ялини та ялиці розвинули іншу стратегію — їхня відносно тонка кора рясно вкрита смолистими утвореннями. Ця липка живиця ефективно відлякує й нейтралізує комах і грибкові інфекції.
Дуб звичайний демонструє еволюцію захисної стратегії протягом життя. Молоді дерева мають гладеньку сріблясто-сіру кору, яка з роками перетворюється на потужну темно-сіру броню з глибокими борознами.
Механізм формування кори
Кора — це жива, динамічна частина дерева, що постійно оновлюється й росте. У молодих сіянців спочатку є лише тонкий епідерміс, але вже в перший рік життя під ним активізується камбій — особливий шар клітин, відповідальний за ріст стовбура.
Камбій працює як біологічна фабрика: клітини, що відкладаються назовні, формують кору, а ті, що спрямовуються всередину, стають деревиною. Особливо важливу роль відіграє корковий камбій або фелоген, який продукує коркові клітини.
Ці клітини просочуються суберином — жироподібною речовиною, яка робить їх водонепроникними й надзвичайно стійкими. Після формування коркові клітини відмирають, утворюючи основний захисний шар кори.
У міру потовщення стовбура стара зовнішня кора не може нескінченно розтягуватися. Вона природно тріскається й відшаровується, утворюючи характерний рельєф — борозни дуба, пластинчасту структуру сосни чи тонкі стрічки берези.
Практичне використання кори
Люди здавна знаходили застосування деревній корі. На Русі берест був універсальним матеріалом — з нього виготовляли водонепроникні короби, взуття, а головне — використовували як писемний матеріал для берестяних грамот.
Дубова кора, багата на дубильні речовини, застосовувалася в шкіряному виробництві для надання шкірі міцності та водостійкості. У народній медицині використовували кору верби, яка містить саліцин — природний аналог аспірину із жарознижувальними та знеболювальними властивостями.
Сучасне використання кори охоплює виготовлення мульчі для садівництва, де вона зберігає вологість ґрунту й пригнічує бур’яни. У ландшафтному дизайні цінується декоративна фактура різних видів кори.
Чому важливо берегти кору живих дерев
Принципово важливо розуміти, що кору можна брати лише з повалених дерев або збирати природно відшарований берест. Здирання кори з живого дерева завдає йому смертельної шкоди, оскільки кора не відновлюється, як шкіра тварин.
Пошкоджене дерево може лише частково загоїти рану по краях, утворюючи наплив тканин, але ушкоджена ділянка назавжди залишається вразливим місцем для проникнення інфекцій і шкідників. Збереження цілісності кори — це збереження здоров’я окремого дерева й екосистеми лісу загалом.