Палеонтологи виявили новий вид вимерлих паразитичних ос віком 99 мільйонів років, які застосовували особливий черевний пристрій для полювання на здобич. Статтю оприлюднено в науковому журналі BMC Biology.
Щойно відкритий вид, якому дали назву Sirenobethylus charybdis на честь морського чудовиська з грецьких міфів, належить до раніше невідомої науці родини. Дослідження здійснила спільна група науковців зі Столичного педагогічного університету Китаю та Данського музею природничої історії.
Зразки комах знайшли в бурштині з північної частини М’янми, вік якого точно визначено як 98,79 мільйона років. За допомогою мікрокомп’ютерної томографії дослідники вивчили 16 самок цього виду, що збереглися в одному шматку закам’янілої смоли.
«Сучасні паразитоїди надродини Chrysidoidea охоплюють ос-зозуль та ос-бетилід. Проте зразки Sirenobethylus charybdis мають неповторний візерунок жилок на задньому крилі, що свідчить про належність виду до окремої родини – Sirenobethylidae», – пояснюють автори дослідження.
Найцікавішою особливістю знахідки виявився тричастинний черевний орган із нижньою веслоподібною частиною, що має понад десяток волосоподібних щетинок. Зовні ця будова нагадує листя рослини-хижака Венериної мухоловки.
Науковці вважають, що Sirenobethylus charybdis були койнобіонтами – паразитоїдами, які дають змогу своєму господареві й далі жити й розвиватися після зараження. За допомогою свого неповторного хапального пристрою ці істоти могли ловити й утримувати рухливу здобич під час відкладання яєць.
«Складний хапальний пристрій давав змогу Sirenobethylus charybdis полювати на рухливу здобич, як-от дрібні крилаті або стрибучі комахи. Збережені зразки свідчать, що надродина Chrysidoidea в середині крейдяного періоду мала значно ширший спектр паразитоїдних стратегій, ніж їхні сучасні родичі», – зазначають дослідники.
Відкриття нової родини доісторичних ос допомагає науковцям краще зрозуміти розвиток паразитичних комах і суттєво розширює уявлення про біорізноманіття крейдяного періоду.
Знахідки викопних комах набувають дедалі більшого значення для розуміння еволюційних процесів на Землі. Нещодавно палеонтологи натрапили на півдні Нової Зеландії на рештки викопної бджоли віком 14,6 мільйона років. Новий вид, що одержав назву Leioproctus barrydonovani, належить до роду бджіл, які нині найпоширеніші на теренах цієї острівної країни.