Науковці знайшли новий рід прадавніх летючих рептилій, якому дали назву Infernodrakon hastacollis («пекельний дракон»). Цей птерозавр вирізнявся особливою будовою шийного хребця й мав розмах крил приблизно чотири метри. Про це йдеться в статті, опублікованій у науковому журналі Journal of Vertebrate Paleontology.
Відкриття відбулося завдяки повторному дослідженню скам’янілості, яку знайшли ще 2002 року. Спершу палеонтологи вважали, що шийний хребець належить уже відомому виду кетцалькоатля, однак докладніше вивчення виявило суттєві відмінності в будові.
Для точного визначення дослідники застосували метод тривимірного моделювання. Вони створили детальну цифрову копію скам’янілості за допомогою лазерного сканування, що дало змогу побачити особливості, непомітні за звичайного огляду.
«Шийний хребець Infernodrakon hastacollis має унікальну будову, – розповідають дослідники. – Він сягає 35 сантиметрів завдовжки, при цьому надзвичайно видовжений і тонкий».
Окрему увагу науковців привернув додатковий отвір на спинному боці хребця – анатомічна особливість, не властива іншим відомим птерозаврам. Такі знахідки дають змогу краще збагнути розмаїття прадавніх тварин.
Палеонтологи також з’ясували, що знайдений зразок належав дорослій особині. Про це свідчить гладенька поверхня кістки, тоді як у молодих представників цього виду вона має бути шорсткою.
Infernodrakon належить до родини аждархідів – групи птерозаврів, які жили в пізньокрейдяний період. Цих представників можна розпізнати за особливою будовою дзьоба й наявністю гребеня на потилиці.
Нагадаємо, що птерозаври – загін летючих архозаврів, які першими серед хребетних на Землі еволюційно розвинули здатність до активного польоту. Вони жили впродовж мезозойської ери та цілком вимерли близько 66 мільйонів років тому.
Це відкриття збагачує наші знання про розмаїття тваринного світу останніх століть мезозойської доби й пропонує новий погляд на еволюцію летючих рептилій.
Варто зазначити, що нещодавно канадські палеонтологи здійснили ще одне важливе відкриття, пов’язане з птерозаврами. Вони натрапили на скам’янілі рештки молодого птерозавра виду Cryodrakon boreas із виразними слідами зубів прадавнього крокодила. Ця знахідка значно розширює наукові уявлення про природних хижаків, які полювали на найбільших летючих рептилій в історії нашої планети, й поглиблює розуміння харчових ланцюгів мезозойської доби.