Науковці пояснили, чому кажани сплять догори дриґом

Біологи виявили, що звичка кажанів спати сторч головою є результатом тривалої еволюції та має важливе значення для виживання цих тварин. Таке положення забезпечує їм безпеку та можливість швидкого злету в разі небезпеки. Про це повідомляє Live Science.

Дослідники пояснюють, що ця особливість розвинулася, коли їхні предки еволюціонували від наземного способу існування до ковзання, а потім і до повноцінного польоту. Спочатку вони, подібно до сучасних білок-летяг, ширяли між деревами. Для цього їм були потрібні сильні задні кінцівки, які з часом перетворилися на слабкі ноги, нездатні підтримувати вагу тіла, і потужні передні кінцівки, що стали крилами.

- Реклама -

«Коли кажан чіпляє кігті за опору, він розслабляє м’язи. Під дією гравітації сухожилля натягуються, а кігті змикаються автоматично. Це дає змогу кажанам економити енергію», — пояснює зоолог Деніел Павук.

На відміну від птахів, які мають легкі порожнисті кістки, кажани мають важчі кістки, що ускладнює зліт із землі. Тому підвішування догори дриґом виявилося найкращим способом — з такого положення їм значно простіше злетіти. Крім того, відпочинок на стелях печер, у важкодоступних місцях, захищає їх від хижаків, таких як змії та сови.

Особлива анатомія кажанів дозволяє їм зручно висіти долілиць. М’язи, сухожилля й кігті влаштовані так, що висіти догори дриґом для них легше, ніж стояти. Завдяки компактному тілу їхнє серце легко впорається з прокачуванням крові, на відміну від людей, у яких тривале перебування сторч головою спричиняє приплив крові до мозку та може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.

Цікаво, що деякі види кажанів розвинули альтернативні способи відпочинку. Наприклад, рукокрилі кажани, які мешкають у Центральній і Південній Америці, використовують спеціальні присоски на пальцях, щоб чіплятися до нижньої сторони листя.

До речі, нещодавно науковці зробили ще одне цікаве відкриття про кажанів. Міжнародна група дослідників із Мексики та США виявила, що кажани виду Tadarida brasiliensis мають фотолюмінесцентні щетинки на лапках. Дослідження показало, що ця щетина світиться синьо-зеленим світлом під дією ультрафіолетових променів.

- Реклама -

Більше публікацій за темою