Американське космічне агентство NASA офіційно засвідчило існування ще 6 тисяч планет, які перебувають за межами нашої Сонячної системи. Така кількість виявлених екзопланет стала новою віхою в астрономічних дослідженнях. Про це повідомляє наукове видання Science Alert.
Еру виявлення екзопланет розпочали у 1992 році. Тоді вчені вперше знайшли пару планет, що обертаються навколо пульсара — космічного джерела радіовипромінювання. Цей момент поклав початок новій епосі в астрономії.
Через три роки після першого виявлення астрономи здобули ще вагоміший успіх. У 1995 році вони знайшли першу екзопланету, що обертається навколо зірки головної послідовності. Це виявлення стало свідченням того, що планетні системи існують не лише навколо нашого Сонця.
Темпи виявлень значно прискорилися в наступні десятиліття. NASA оголосило про знаходження тисячної екзопланети у 2015 році. Уже наступного року кількість виявлених планет зросла ще на 1,5 тисячі. До березня 2022 року загальна кількість екзопланет сягнула 5 тисяч, а у 2025 році позначка перевалила за 6 тисяч.
Попри разючі числа, 6 тисяч планет становлять лише невелику частку від можливої кількості. За оцінками астрономів, у Чумацькому Шляху може існувати близько 100 мільярдів планет. Технічний прогрес дозволить досліджувати ще більше світів у майбутньому.
Виявлені екзопланети демонструють надзвичайне різноманіття властивостей. Багато з них кардинально відрізняються від будь-яких планет нашої Сонячної системи. Серед них виділяються «гарячі юпітери» — масивні газові гіганти, які роблять повний оберт навколо своїх зірок за лічені дні.
Особливо цікавими є планети з надкоротким періодом обертання. Вони значно перевершують навіть Меркурій за швидкістю орбітального руху й роблять один повний оберт за кілька годин. Такі екстремальні властивості розширюють уявлення про можливі типи планетних систем.
Деякі екзопланети перебувають настільки близько до своїх зірок, що стають приливно захопленими. Як у системі Земля-Місяць, одна сторона такої планети постійно звернена до зірки й розпечена, тоді як протилежна залишається холодною. Найближчі до зірок планети можуть бути настільки гарячими, що перебувають у розплавленому стані.
Умови на багатьох екзопланетах виявляються екстремальними. Температура, тиск і хімічний склад деяких світів настільки незвичайні, що там можуть випадати залізні дощі. Інші планети мають густину, не більшу за пінопласт. Частина екзопланет може бути вкрита океанами, а інші — оповиті отруйними газами.
Більшість екзопланет виявили завдяки транзитному методу дослідження. Цей спосіб дозволяє виміряти кількість світла, яке планета затуляє під час проходження перед своєю зіркою. Метод променевих швидкостей реєструє невеликі поштовхи, які екзопланети чинять на свої зірки, та фіксує зміни світла через коливання зорі.
Астрометрія дає змогу зареєструвати найдрібніші рухи небесних тіл. При гравітаційному лінзуванні присутність планети спричиняє аномалії у спостережуваному світлі. Однак лише пряма зйомка дозволяє точно визначити хімічний склад атмосфер екзопланет. Такі знімки отримали менше ніж для 100 екзопланет.
Дослідження екзопланет триватимуть і в найближчі роки. Космічний апарат PLATO Європейського космічного агентства (ESA) готується до запуску у 2026 році. Він зосередиться на виявленні кам’янистих екзопланет навколо сонцеподібних зірок.
Обсерваторія населених світів поки перебуває на стадії розробки. Її основне завдання — пошук придатних для життя екзопланет у зонах, придатних для існування. Додатково, місії CHEOPS і ARIEL займатимуться детальним вивченням уже відомих екзопланет.
Водночас астрономи продовжують досліджувати процеси народження нових планетних систем. Міжнародна група вчених на чолі з Мелісою Макклюр із Лейденського університету нещодавно зареєструвала найраніший прояв формування планетної системи навколо зірки, розташованої на віддалі 1300 світлових років від Землі.