На території сучасної Майорки палеонтологи виявили рештки шаблезубого хижака – горгонопса, який жив 270–280 мільйонів років тому. Це найдавніша відома науці знахідка представника групи тварин, від якої походять сучасні ссавці. Про це йдеться у статті, опублікованій у науковому журналі Nature Communications.
Науковці з Каталонського інституту палеонтології імені Мігеля Крусафонта знайшли численні скам’янілі рештки тварини завдовжки близько метра. Серед знахідок – фрагменти черепа, хребців, ребер і добре збережена стегнова кістка.
Горгонопси належать до вимерлої групи теплокровних тварин, які мешкали в пермський період, 270–250 мільйонів років тому. Вони стали першими істотами в історії еволюції, у яких розвинулися характерні шаблеподібні ікла. Через 50 мільйонів років після їхнього зникнення від цієї еволюційної лінії походять перші ссавці.
Особливість знахідки полягає в її географічному розташуванні. Досі рештки горгонопсів знаходили переважно у високих широтах – на території сучасних Росії та Південної Африки. За словами керівника дослідження Рафаеля Матамалеса, кількість виявлених кісткових залишків виявилася несподівано великою.
Будова збереженої стегнової кістки свідчить про те, що горгонопси, на відміну від рептилій із широко розставленими кінцівками, мали вертикальніше розташування ніг, що забезпечувало ефективніший рух. Наявність шаблеподібних зубів підтверджує хижацький спосіб життя тварини.
У пермському періоді територія сучасної Майорки не була островом, а входила до складу суперконтиненту Пангея та розташовувалася на екваторі. Клімат характеризувався чергуванням вологих і посушливих сезонів. Місцевість, де знайшли скам’янілості, була заплавною рівниною з тимчасовими водоймами. Потенційною здобиччю горгонопсів були морадізавриди – стародавня група травоїдних рептилій.
Раніше науковці виявили ссавця, який жив на болотах в епоху динозаврів.