Міжнародна група вчених виявила рідкісну аномалію на глибині Тихого океану – скупчення радіоактивного берилію-10, що може стати новим методом датування геологічних процесів, які відбувалися мільйони років тому. Про це повідомляє Sci.News із посиланням на статтю, опубліковану в науковому журналі Nature Communications.
Дослідники з Центру імені Гельмгольца в Дрездені-Россендорфі, Технічного університету Дрездена та Австралійського національного університету виявили незвичайне накопичення берилію-10 у зразках відкладів на дні центральної та північної частин Тихого океану. Цей радіонуклід (тип ізотопу, що з часом розпадається на інші елементи) зазвичай утворюється у верхніх шарах атмосфери внаслідок взаємодії з космічними променями.
Провідний автор дослідження, доктор Домінік Колл, пояснює процес формування цього ізотопу: «В океані атмосферний берилій-10 змішується з літосферним стабільним берилієм-9, який здебільшого потрапляє в океан через річкові стоки та річковий пил після ерозії земних мінералів».
Науковці припускають, що виявлена тривала космогенна аномалія берилію-10 може бути зумовлена змінами океанічних течій або астрофізичними подіями епохи пізнього міоцену – періоду, що датується приблизно 10 мільйонами років тому.
«Наразі не існує космогенних маркерів часу для періодів, що охоплюють мільйони років. Однак ця берилієва аномалія може стати таким маркером», – зазначає доктор Колл. За його словами, отримані дані потенційно можуть слугувати глобальним маркером часу і становлять багатообіцяльний прогрес у датуванні геологічних архівів, що охоплюють мільйони років.
Варто додати, що час перебування берилію-10 в атмосфері становить приблизно 1-2 роки, після чого він осідає на поверхню Землі. Саме цей процес робить його цінним інструментом для вивчення атмосферних та геологічних процесів минулого. До речі, ізотопи вже давно й успішно використовують для датування не лише геологічних порід, а й археологічних зразків, причому радіовуглецеве датування є одним із найпопулярніших і найвідоміших методів.
Тихий океан продовжує дивувати науковців своїми знахідками. Незадовго до цього океанографи виявили тут іншу унікальну геологічну структуру – підводну гору заввишки 3109 метрів, розташовану за 1448 км від узбережжя Чилі. Ця вершина перевищує висоту знаменитої гори Олімп у Греції (2917 м) та майже вчетверо вища за дубайський хмарочос «Бурдж Халіфа». Гора стала оселею для багатьох раніше невідомих підводних мешканців.