Міжнародна група вчених описала три досі невідомі науці види глибоководних ліпарисових риб, які живуть на надзвичайних глибинах східної частини Тихого океану. Нові види знайшли на глибинах від 3268 до 4119 метрів біля узбережжя Каліфорнії й в каньйоні Монтерей. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Ichthyology & Herpetology.
Перший із відкритих видів одержав наукову назву Careproctus colliculi, що означає «бородавчата равликоподібна риба». Цього мешканця підводного світу виявили на глибині понад 3268 метрів під час дослідження каньйону Монтерей за допомогою дистанційного підводного апарата Doc Ricketts, який належить Інституту морських наукових досліджень при акваріумі Монтерей-Бей (MBARI). Характерними ознаками виду є рожеве забарвлення тіла, горбиста поверхня шкіри, велика округла голова з помітними очима й 22 промені грудних плавців.
Два інші види зібрали на значно більших глибинах — близько 4120 метрів від поверхні океану. Дослідники використовували пілотований глибоководний апарат Alvin, який спускали з борту наукового судна Atlantis приблизно за 210 кілометрів від каліфорнійського узбережжя.
Другий новий вид одержав назву Careproctus yanceyi й неофіційну назву «темна равликоподібна риба». Ця риба вирізняється повністю чорним забарвленням тіла, округлою головою та горизонтально розташованим ротом. Третій вид, Paraliparis em, має більш витягнуте й стиснуте з боків тіло з характерною косо розташованою щелепою. На відміну від інших ліпарисових риб, цей вид не має черевного присисальцевого диска.
Усі три відкриті види належать до родини ліпарисових (Liparidae), також відомих як риби-слимаки або морські слимаки. Ці створіння мають унікальні пристосування до життя в надзвичайних умовах глибоководного середовища. Їхні тіла мають желеподібну будову, що допомагає витримувати величезний тиск на глибині.
Особливістю більшості ліпарисових риб є спеціальний черевний диск-присисальце, за допомогою якого вони прикріплюються до каміння й інших поверхонь на морському дні. Саме ця риса й дала їм назву «риби-слимаки» через зовнішню схожість із сухопутними молюсками.
Провідний автор дослідження Маккензі Геррінгер підкреслила особливе значення цього відкриття. За її словами, знахідки зробили в одній із найретельніше вивчених ділянок Світового океану, що показує, скільки невідомого досі ховають глибоководні екосистеми.
Дослідження нових видів проводили з використанням сучасних технологій, зокрема мікроскопії й мікрокомп’ютерної томографії. Ці методи дозволили вченим детально вивчити морфологічні особливості знайдених зразків і встановити їхні унікальні характеристики.
Родина ліпарисових (Liparidae) налічує близько 450 описаних видів, які можна зустріти як на відносно невеликих глибинах, так і на глибинах понад 6000 метрів. Ці риби відіграють важливу роль в екосистемах холодних і помірних морських зон. Варто зазначити, що 43 види з цієї родини відкрили лише протягом останнього десятиліття.
Відкриття нових глибоководних видів набуває особливої ваги в умовах сучасних кліматичних змін і зростального впливу людини на океанські екосистеми. Вчені наголошують на важливості подальшого спостереження й дослідження глибоководного біорізноманіття для розуміння процесів, що відбуваються в найменш вивчених куточках нашої планети.
Глибоководні дослідження й надалі дають виняткові результати в різних частинах світу. Нещодавно морські біологи описали досі невідомий науці вид глибоководного восьминога Opisthoteuthis carnarvonensis, виявлений у водах західного узбережжя Австралії. Ці відкриття свідчать про те, що океанські глибини досі зберігають численні таємниці й потребують подальшого ретельного вивчення.