Міжнародна група палеонтологів виявила й класифікувала новий вид ранніх хижих динозаврів, що належать до групи герреразаврів. Скам’янілі рештки Maleriraptor kuttyi знайшли у формації Верхня Малері на теренах сучасної Індії, що істотно розширює відому географію поширення цих прадавніх тварин. Статтю з результатами дослідження опубліковано в науковому журналі Royal Society Open Science.
Знахідка, яку датують раннім норійським ярусом пізнього тріасу (приблизно 220 мільйонів років тому), суттєво змінює розуміння вчених щодо географічного поширення й часових меж існування ранніх хижих динозаврів. За даними дослідників, новознайдений вид є ключовою еволюційною ланкою між північноамериканськими й південноамериканськими представниками цієї групи.
Викопний зразок ISIR 282 містить фрагменти хребетного стовпа, елементи тазових кісток і ребра. Палеонтологи встановили, що Maleriraptor kuttyi був двоногим хижаком заввишки трохи більше одного метра й завдовжки близько двох метрів. Анатомічні особливості, зокрема короткий клубовий постацетабулярний відросток і вертикально орієнтований діафіз лобкової кістки, підтверджують належність знахідки до герреразаврів.
Назва нового виду має глибоке символічне значення. Родова складова Maleriraptor поєднує назву місця знахідки (формація Малері) та латинське слово raptor, яке традиційно використовують для позначення м’ясоїдних динозаврів. Видова назва kuttyi вшановує пам’ять палеонтолога Т. С. Кутті, який виявив типовий екземпляр і зробив вагомий внесок у його первинний опис.
Філогенетичний аналіз засвідчив, що Maleriraptor посідає проміжне місце в еволюційному розвитку герреразаврів. Він перевершує за розвитком ранні північноамериканські види, такі як Tawa і Chindesaurus, але ще не досягає рівня спеціалізації південноамериканських представників родини Herrerasauridae. У нового виду відсутні деякі характерні для останніх ознаки — масивний лобковий виступ і широкий надвертлюжний гребінь.
Особливої ваги знахідці надає той факт, що вона є першим документальним підтвердженням виживання герреразаврів після значних екологічних змін, які відбулися в Гондвані на початку норійського ярусу. Ці зміни призвели до вимирання цілої групи травоїдних рептилій — ринхозаврів, але, як тепер з’ясувалося, не вплинули фатально на ранніх динозаврів.
«Відкриття Maleriraptor kuttyi свідчить, що герреразаври збереглися в Гондвані принаймні на початку норійського віку після події, яка призвела до зникнення ринхозаврів», — зазначають автори дослідження у своїй публікації.
Регіон, де знайшли рештки Maleriraptor kuttyi — басейн Пранхіта-Годаварі неподалік села Аннарам у сучасному індійському штаті Телангана — вже давно відомий палеонтологам як важливе джерело скам’янілостей давніх тварин. Попри це, знахідка такого значення стала можливою лише завдяки систематичній науковій роботі, що тривала кілька десятиліть — перші фрагменти скам’янілостей знайшли ще в 1980-х роках.
Відкриття Maleriraptor kuttyi не лише розширює відомий часовий проміжок існування герреразаврів, а й спростовує раніше поширену теорію про те, що ці тварини були географічно обмежені територією Південної Америки. Це спонукає науковців переосмислити шляхи ранньої еволюції та міграції динозаврів у період формування сучасних континентів.
Індійський субконтинент продовжує дивувати палеонтологів і зоологів унікальними знахідками. Нещодавно інша група дослідників виявила у високогірних лісах Індії новий вид геконів з червоними очима й довгими пальцями. Знайшли цих рептилій в печері на плато Вальпараї на висоті 1400 метрів над рівнем моря.