Чому ці крихітні створіння не мокнуть під дощем, кров якої групи обирають найчастіше та чому діти приваблюють комарів найбільше?
Назва «комар» походить з праслов’янських часів. Наші предки створили це слово, наслідуючи характерне дзижчання комахи — так само як з’явилося слово «джміль». Ця подібність не випадкова, адже обидві комахи створюють впізнавані звуки.
Сучасні комарі — справжні ліліпути порівняно зі своїми пращурами. Нині ці комахи досягають максимум 12,5 міліметра, тоді як їхні предки, що з’явилися понад 100 мільйонів років тому, сягали п’яти сантиметрів завдовжки. Попри мініатюрні розміри, сучасні комарі демонструють неймовірну спритність — вони п’ять хвилин літають між краплями дощу, залишаючись сухими, і навіть спокійно прогулюються по павутинню.
Анатомія цих крихітних створінь справді дивує. У комара є справжні губи — це той самий хоботок, який кусає нас уночі, просто губи складені у трубочку. Ба більше, у цього кровопивці є навіть щелепи — довгі голки всередині хоботка — та язик. Саме через язик комар вводить у ранку жертви свою слину, насичену антикоагулянтами, які не дають крові згорнутися.
Зубний апарат комара також вражає своєю досконалістю. Ці комахи мають п’ятдесят крихітних зубів, якими прокушують нашу шкіру. Цікаво, що нічними відвідувачами наших спалень є виключно самки — самці мають недорозвинений ротовий апарат і живляться лише нектаром квітів.
Самкам кров потрібна не стільки для харчування, скільки для успішного відтворення потомства. Білки та залізо з крові дозволяють їм відкласти значно більше яєць. Якщо самка не отримає свою «порцію» крові, вона зможе відкласти лише п’ять-десять яєць, натомість «ситна» самка відкладає до двохсот яєць. Вражає й апетит цих комах — за один раз самка може випити крові вдвічі більше, ніж важить сама.
Цікаво, що в комариному світі панує матріархат. Самки самостійно обирають собі партнерів, проте самці — на відміну від людей — віддають перевагу старшим за віком самкам. Такий вибір має еволюційне обґрунтування: досвідченіші самки забезпечують кращі умови для розвитку потомства.
Той самий комариний писк, який не дає нам спати, насправді є звуком крил. Комарі махають крилами з неймовірною швидкістю — 600 ударів за секунду. Цим писком самки приваблюють кавалерів, хоча самці теж створюють звуки, але їхній «голос» значно нижчий і басовитіший. Подібно до самців, старші самки також мають більш басовитий писк.
Комарині уподобання — це не вигадка, а науково доведений факт. Деякі люди справді приваблюють комарів більше за інших. Дослідники встановили зв’язок із групами крові: найбільше комарам до смаку перша група крові, на другому місці — третя, а от друга група їм не до смаку.
Поширена думка про те, що комарі частіше кусають дітей через тонку шкіру, виявилася помилковою. Справжня причина — діти видихають більше вуглекислого газу, що дуже приваблює комарів. Саме тому вагітні жінки частіше стають жертвами цих комах. Крім того, комарі надають перевагу людям зі швидким обміном речовин — їхня кров тепліша, а кровопивці віддають перевагу «гарячим» стравам. Також комарів приваблюють люди з великою кількістю бактерій на шкірі, що створює характерний запах поту та аміаку, а також ті, хто вживав алкоголь.
Однак існують способи захисту від цих нападників. Найпростіший — піднятися вище. Хоча комарі можуть долітати навіть до дев’ятого чи чотирнадцятого поверху, висоту вони не люблять. Також рятує спекотна погода — при температурі вище 28 градусів Цельсія комарі рідко вилітають на полювання. Ще гірше вони переносять холод — при температурі нижче 12 градусів їхня активність різко знижується.
Попри це, комарі освоїли практично всі куточки планети. Вони живуть навіть в Антарктиді — правда, лише біля берегів, вільних від льоду. Там мешкають комарі-дзвінці, які взагалі не харчуються в дорослому віці — усі поживні речовини вони отримують ще личинками.
Втім, не варто надто хвилюватися через комарині напади. Учені підрахували: щоб випити всю кров із людини, знадобилося б близько 1,2 мільйона комарів. Тож окремі укуси, хоч і неприємні, для життя не небезпечні.