Палеонтологи описали новий вид хижого динозавра з родини дромеозавридів, який мешкав на теренах нинішньої Монголії 75-71 мільйон років тому. Стародавній хижак мав надзвичайно міцні передні кінцівки й великі кігті, завдяки яким міг полювати на значно більшу здобич. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Historical Biology.
Учені назвали відкритий вид Shri rapax на честь буддійського божества Шрі Деві й латинського слова «rapax», що означає «хижий». Цей динозавр сягав двох метрів завдовжки та мешкав у формації Джадохта — регіоні з піщаними дюнами та тимчасовими водоймами в пустелі Гобі.
Однак шлях до наукового опису цього виду виявився нелегким. Скам’янілі рештки тварини знайшли ще у 2010 році, проте їх незаконно вивезли до приватних колекцій у Японії та Великобританії. Лише після повернення зразка до Монголії науковці змогли детально його дослідити й виявити раніше приховані в породі кісткові фрагменти.
Аналіз приніс надзвичайно цікаві результати. «Неймовірно міцні лапи й особливо довгий кіготь Shri rapax свідчать про пристосування до сильного захоплення», — пояснює Чінзоріг Цогтбаатар з Університету штату Північна Кароліна. Водночас середній кіготь динозавра сягав 79,5 міліметра, що майже вдвічі перевищує розміри аналогічних структур у близькоспорідненого Velociraptor mongoliensis.
Детальний порівняльний аналіз підтвердив ці спостереження. Передні лапи Shri rapax виявилися на 150 відсотків масивнішими за лапи велоцираптора схожих розмірів.
Це припущення підтверджує й незалежний палеонтолог Андреа Кау: «Порівняно з велоцираптором схожих розмірів лапа Shri rapax була значно потужнішою, а кігті — довшими». Ймовірно, саме завдяки таким потужним лапам цей динозавр міг полювати на тварин більшого розміру.
Водночас дослідники натрапили на певні труднощі під час вивчення зразка. Череп та кілька хребців було втрачено до повернення скам’янілості до Монголії. Однак науковці змогли відновити їх завдяки цифровим методам, використавши КТ-скани, зроблені у 2016 році.
Завдяки цьому цифрова реконструкція показала, що череп, найімовірніше, був коротким і міцним. Така еволюційна особливість надавала динозавру сильніший укус порівняно з багатьма спорідненими видами. Ця будова ідеально доповнювала потужні передні кінцівки, створюючи ефективний «інструментарій» для полювання.
Проте дослідники сподіваються на майбутні відкриття, які допоможуть краще зрозуміти цю тварину. «Череп особливо важливий для розуміння способу життя цієї тварини та її місця в еволюції теропод», — підкреслює Джеймс Наполі з Університету Стоуні-Брук у Нью-Йорку. Учений вірить, що втрачені кістки все ж можуть знайтися в майбутніх експедиціях до формації Джадохта.
Відкриття Shri rapax знову підтверджує унікальність пустелі Гобі як одного з найбагатших палеонтологічних регіонів світу. Нагадаємо, що раніше в цій же формації науковці виявили предка гігантських тиранозаврів — Khankhuuluu mongoliensis, який, на відміну від свого знаменитого нащадка тиранозавра рекса, мав значно скромніші розміри.