У Стародавньому Єгипті гробниці для фараонів споруджували впродовж тисячоліття. Величні усипальниці свідчили про могутність і багатство правителів. Однак невдовзі після початку епохи, яка дістала назву Нове царство (1550-1069 роки до н. е.), у Стародавньому Єгипті припинили зводити піраміди.
Чому так сталося, розповідає satnet.
Коли будували піраміди
Найдавнішою пірамідою вважають гробницю, збудовану для фараона Джосера (правив у 2665-2645 роках до н. е.). У XXVII столітті до н. е. це була найвища споруда того часу — перша східчаста піраміда сягала у висоту 62 м. Деякі камені, використані під час будівництва, важили близько 300 кг.
Останню з відомих царських гробниць звели для Яхмоса I (правив у 1550-1525 роках до н. е.). Як зазначають у National Geographic, «ніхто не очікував, що цей фараон стане засновником наймогутнішої династії» в Стародавньому Єгипті. Йому вдалося вигнати гіксосів, які захопили контроль над дельтою Нілу, й об’єднати Верхній і Нижній Єгипет. З його правління бере початок Нове царство — період, що позначив розквіт могутності й процвітання Стародавнього Єгипту.
Згодом фараонів почали ховати в Долині Царів, розташованій неподалік давньоєгипетської столиці — Фів (сучасна назва — Луксор). Найранішу з підтверджених царських гробниць тут спорудив Тутмос I (правив у 1504-1492 роках до н. е.). Його попередник Аменхотеп I теж міг збудувати свою усипальницю в Долині Царів, проте дослідники ще не дійшли спільної думки щодо цього питання.
Боротьба з розкрадачами гробниць
Достеменно невідомо, чому фараони відмовилися від будівництва пірамід, існує кілька гіпотез. Можливо, один із чинників пов’язаний із потребою зберегти царські усипальниці недоторканими.
Єгиптолог із Гарвардського університету Петер Дер Мануеліан у розмові з Live Science зазначив: піраміди постійно грабували, тож гробниці правителів могли спробувати сховати в скелі у віддаленій долині, а сам некрополь — узяти під варту.
Єгиптолог Ейдан Додсон із Бристольського університету додав, що ще до припинення будівництва пірамід у Стародавньому Єгипті перестали розміщувати поховальну камеру під такими гробницями. Поховальна камера Яхмоса I, наприклад, містилася за 500 м від його усипальниці.
Історикиня з Нью-Йоркського університету Енн Мейсі Рот розповіла Live Science про запис, який залишила людина на ім’я Інені. «Я керував вирубуванням гробниці в скелі наодинці — ніхто нічого не бачив і не чув», — йдеться в документі про будівництво усипальниці Тутмоса I в Долині Царів. На думку дослідниці, цей документ свідчить про таємничість розташування царських гробниць.
Читайте також: Що таке «Око Гора»
Вплив топографії
Єгиптолог Мирослав Барта з Карлового університету вважає, що Долину Царів для спорудження царського некрополя обрали через особливості рельєфу. Тут височіє пік Ель-Курн, який своєю формою нагадує піраміду, тож усі гробниці розміщені під природною пірамідальною формою.
Археолог Марк Ленер у книзі The Complete Pyramids: Solving the Ancient Mysteries пояснював: для фараонів піраміди мали особливе значення. Вважалося, що це місце вознесіння й перевтілення для загробного життя.
На відмову від будівництва пірамід могла вплинути й топографія Луксора, куди перенесли столицю за доби Нового царства. Тут бракувало місця для зведення пірамід, а сама місцевість мала надто горбистий характер.
Відмова від пірамід збіглася зі змінами в релігійній царині. У Новому царстві популярності набула концепція нічної мандрівки фараона потойбічним світом (Netherworld). За словами Барта, вирубані в скелях усипальниці краще відповідають таким уявленням.
У Live Science зазначили, що після припинення будівництва царських пірамід подібні гробниці продовжували зводити заможні єгиптяни. У I тисячолітті до н. е. будівництво пірамід досягло найбільшого розквіту в Нубії, їх споруджували як для правителів, так і для знатних осіб.
Інженерні тонкощі
Інженер Пітер Джеймс досліджував Ламану піраміду й виявив, що через різкі перепади температур у єгипетській пустелі вапняк, який застосовували для будівництва гробниць, то розширюється, то стискається. Унаслідок цього кам’яні блоки зсуваються до країв пірамід, а деякі брили навіть можуть обвалюватися й пошкоджувати зовнішнє облицювання споруди, пише Metador Network.
Ламана піраміда — одна з усипальниць, споруджених царем Снофру (правив у 2613-2589 роках до н. е.). Назву вона дістала через зламані лінії, що з’явилися внаслідок зміни кута нахилу. Цей кут довелося змінювати через надмірне навантаження на блоки, яке спричиняло нестійкість конструкції. Попри внесені зміни, будівельникам довелося звести поруч ще одну піраміду, зазначають у Міністерстві туризму й старожитностей Єгипту.
На думку Джеймса, Ламана піраміда збереглася краще за деякі інші споруди саме завдяки своїй незвичайній формі. Між бездоганно вирівняними блоками пірамід Гізи не лишалося проміжків, тож будь-який зсув створював тиск одного блоку на інший, через що зовнішнє облицювання піраміди руйнувалося швидше. Імовірно, такі руйнівні процеси були помітні ще на етапі будівництва пірамід.
«На спорудження пірамід витрачали чимало часу, коштів і зусиль, тож швидке й помітне руйнування їхньої досконалості могло стати однією з причин, чому фараони відмовилися від них», — пояснюють у Metador Network.