Науковці виявили нове пояснення червоного кольору Марса – він спричинений наявністю феригідриту, а не сухого гематиту, як вважалося раніше. Відповідні результати дослідження опубліковані в науковому журналі Nature Communications.
Як встановили науковці, марсіанський пил складається переважно з феригідриту – водовмісного оксиду заліза, який може утворюватися лише за наявності рідкої води, а не з гематиту, як вважали протягом десятиліть. Це відкриття вказує на триваліший період існування води на поверхні планети.
«Ми намагалися створити аналог марсіанського пилу в лабораторії, використовуючи різні типи оксиду заліза. Виявили, що феригідрит, змішаний із базальтом, найкраще відповідає мінералам, які є на Марсі», – розповів провідний автор дослідження Адомас Валантінас, постдокторант Браунівського університету.
Точний склад червоного марсіанського пилу є критично важливим для розуміння минулого планети. Залізо, що міститься в марсіанських породах, колись взаємодіяло з рідкою водою або водою та атмосферним киснем. Протягом мільярдів років оксиди заліза поступово подрібнювалися в пил і розносилися вітрами поверхнею, формуючи характерний червоний ландшафт, який ми бачимо сьогодні.
Раніше науковці дотримувалися теорії, що червоний колір Марса зумовлений переважно гематитом – формою оксиду заліза, яка утворюється в сухих умовах через взаємодію з атмосферою. Це підтримувало уявлення про те, що вода існувала на Марсі відносно недовго в його ранній історії.
Нове відкриття суттєво змінює це уявлення. Феригідрит формується переважно в прохолодному вологому середовищі, що свідчить про значно триваліший період існування води на марсіанській поверхні.
Дослідження ґрунтувалося на даних кількох космічних місій. Завдяки спостереженням орбітального апарата TGO (Trace Gas Orbiter) Європейського космічного агентства, який може вивчати одну й ту саму ділянку поверхні з різних кутів, науковці змогли точно визначити розмір і склад частинок марсіанського пилу.
«Марс усе ще залишається червоною планетою. Просто наше розуміння причин цього змінилося. Головне значення в тому, що феригідрит міг утворитися тільки за наявності води на поверхні», – пояснив Валантінас.
Аналіз даних з апарата Mars Express підтвердив, що навіть у найзапиленіших регіонах планети містяться мінерали, багаті на воду. Ці висновки також підкріплені інформацією від марсоходів, які вивчають поверхню планети безпосередньо.
Це відкриття важливе для пошуку слідів минулого життя на Марсі. Триваліший період наявності води створює сприятливіші умови для потенційного розвитку мікробного життя у минулому планети.
Дослідники тепер очікують на доставлення зразків марсіанського ґрунту на Землю, що дасть змогу безпосередньо перевірити їхню гіпотезу в земних лабораторіях з використанням найсучаснішого обладнання.
Тим часом німецькі науковці зробили ще одне важливе відкриття щодо властивостей марсіанської поверхні. За результатами досліджень Німецького аерокосмічного центру, особлива твердість марсіанського ґрунту пояснюється утворенням соляних плівок у верхньому шарі завтовшки 40 сантиметрів через особливості температурного режиму планети.