Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences повідомила про запуск масштабного проєкту з відновлення вимерлих гігантських моа — нелетючих птахів із Нової Зеландії, які сягали 3,6 метра заввишки та важили до 220 кілограмів. Ці величезні птахи зникли приблизно 600 років тому, через 150 років після того, як до регіону прибув народ маорі у XIV столітті. Компанія стверджує, що перші відроджені моа з’являться вже за п’ять років.
Гігантські моа були найбільшими з дев’яти відомих видів цих птахів і відігравали ключову роль у формуванні екосистеми Нової Зеландії. Вони поширювали насіння рослин та активно впливали на формування ландшафтів архіпелагу. Зовні птахи мали міцну статуру і потужні лапи, які поєднували риси курячих і динозавроподібних кінцівок. За легендами маорі, моа були досить агресивними при захисті території та використовували сильні ноги для нападу на загарбників.
Colossal Biosciences уже має досвід роботи з проєктами відродження вимерлих видів. Компанія активно працює над поверненням шерстистого мамонта, птаха додо, тасманійського тигра і лютововків. Цієї весни організація представила перших дитинчат, яких отримали шляхом уведення фрагментів ДНК вимерлих вовків у геном сучасних сірих вовків.
Ідею відродження моа запропонував режисер культової кінотрилогії «Володар кілець» Пітер Джексон. Новозеландський кінематографіст зазначив особливе місце цих птахів у культурі своєї країни й висловив готовність підтримати науковий проєкт. Джексон зауважив, що ідея воскресіння моа довго здавалася йому неймовірною, але знайомство з можливостями Colossal переконало його в реальності такого завдання.
Режисер також долучив до проєкту Дослідницький центр Нгай Таху при Кентерберійському університеті, який вивчає історію корінного народу маорі. Це перший випадок співпраці Colossal із представниками корінного населення як повноправними партнерами й співавторами дослідження.
Директор центру Майк Стівенс підкреслив виняткову важливість моа для виживання маорі після їхньої міграції до Нової Зеландії у XIV столітті. Полювання на цих птахів та використання їхніх кісток і пір’я становило найважливішу частину пристосування до нового природного середовища. Моа забезпечували корінне населення їжею, матеріалами для виготовлення знарядь, одягу і ритуальних предметів.
Проте повільне відновлення популяції цих птахів у субтропічному кліматі Нової Зеландії не встигало компенсувати інтенсивний вилов, що призвело до їхнього повного зникнення. Стівенс висловив сподівання, що повернення моа допоможе краще зрозуміти не лише природу регіону, а і історію самих маорі. Він зазначив, що дослідження дозволить здобути нові знання про далеких предків корінного народу і їхню особливу взаємодію з довкільним ландшафтом.
Науковці вже розпочали збирання стародавніх зразків ДНК для втілення проєкту. З особистої колекції Пітера Джексона, яка налічує понад 300 скам’янілостей, вилучили близько 20 зразків для генетичного аналізу. Ці матеріали планують доповнити експонатами з Кентерберійського музею, що дозволить розширити генетичну базу дослідження.
Паралельно з цим процесом учені створили референсний геном тинаму — південноамериканського птаха, який є найближчим сучасним родичем моа. Цей геном слугуватиме основою для подальшого відтворення генетичного коду вимерлих птахів.
Команда дослідників планує завершити повне відтворення геному першого з дев’яти видів моа до літа 2026 року. Після досягнення цього етапу розпочнеться складний процес уведення відновлених генетичних фрагментів у ДНК живих видів птахів.
Представники Colossal Biosciences прогнозують, що перші живі моа з’являться впродовж найближчих п’яти-десяти років. Водночас компанія підкреслює, що результат не буде точною копією стародавньої птиці. Замість цього вчені планують створити тварину, яка максимально наближатиметься до оригіналу за зовнішніми ознаками та поведінковими особливостями, подібно до попереднього проєкту з «лютововками».
Успішне втілення проєкту з відродження моа може стати важливим кроком у розвитку технологій відновлення вимерлих видів і відкрити нові можливості для відновлення втрачених екосистем. Водночас науковці підкреслюють потребу ретельного вивчення можливих екологічних наслідків повернення цих гігантських птахів до природного середовища Нової Зеландії.
Проєкт відродження моа стає черговим амбітним завданням для Colossal Biosciences, яка має значний досвід у сфері генетичного відновлення вимерлих видів. Раніше компанія продемонструвала проривні результати, генетично змінивши мишей і створивши гризунів із густим довгим хутром, схожим на шерстяний покрив мамонтів, що зникли близько 4000 років тому. Організація також розробила прототип штучної матки й успішно виростила в ній зародок вимерлого тасманійського вовка до половини терміну вагітності.
Масштабність досліджень Colossal підтверджують значні інвестиції в розмірі 200 мільйонів доларів США, які компанія залучила для роботи над відновленням шерстистого мамонта, маврикійського дронта та інших тварин. Ці кошти дозволяють організації одночасно втілювати кілька складних проєктів відновлення вимерлих видів і розвивати біотехнології.