Палеонтологи знайшли в Новому Південному Уельсі (Австралія) рештки стародавнього павука, які у п’ять разів перевищують розмірами нинішніх представників цієї родини. Megamonodontium mccluskyi мав довжину тіла 23,3 міліметра й належав до вимерлої гілки щітконогих пасткових павуків. Дослідження опубліковано в науковому журналі Zoological Journal of the Linnean Society.
Унікальну фосилію — збережені в гірській породі рештки давнього організму — знайшли у відомому палеонтологічному місці McGraths Flat. Цей край, який нині є сухою рівниною, мільйони років тому становив вологий тропічний ліс із багатою природою. Зміни клімату докорінно перетворили ландшафт і спричинили зникнення багатьох видів.
Головний автор дослідження доктор Метью МакКеррі з Австралійського музею наголошує на рідкісності такої знахідки. За всю історію досліджень в Австралії знайшли лише чотири фосилії павуків. Відкритий вид є першим у світі викопним зразком родини Barychelidae та другим представником групи мігаломорфів на континенті.
Чудова збереженість фосилії дала змогу науковцям докладно вивчити будову давнього павука. Завдяки збереженню в дрібнозернистому гетиті й використанню сканувальної електронної мікроскопії дослідники змогли розглянути найдрібніші деталі — від кігтів та волосків на лапках до внутрішніх відбитків стінки тіла. Такий рівень деталізації надзвичайно рідко трапляється у викопних безхребетних.
Аналіз будови показав спорідненість вимерлого виду з нинішніми тропічними павуками роду Monodontium. Ці павуки сьогодні живуть переважно в Південно-Східній Азії, зокрема в Папуа-Новій Гвінеї й Сінгапурі. Географічна відстань між нинішнім і викопним ареалами свідчить про значні кліматичні зміни.
Дослідники встановили, що Megamonodontium mccluskyi процвітав у часи, коли Австралія мала набагато вологіший клімат. Поступове висихання континенту впродовж міоцену стало головною причиною вимирання цієї гілки павуків. Така ж доля спіткала багато інших видів, пристосованих до тропічного середовища.
Знахідка має особливе значення для розуміння еволюції павуків на австралійському континенті. М’які тіла павуків і їхній спосіб життя роблять процес викопного збереження вкрай малоймовірним. Самиці часто проводять життя в норах, що зменшує можливості збереження решток після смерті.
McGraths Flat і далі надає науковцям унікальні свідчення про давню австралійську природу. Окрім павука, дослідники знайшли тут чудово збережені фосилії листя, квітів, комах і навіть нервових тканин інших видів павуків. Ця колекція демонструє різноманіття давньої тропічної природи.
Вимирання давнього павука-гіганта ілюструє ширші природничі процеси в геологічному минулому Австралії. Відступ тропічних лісів супроводжувався зникненням спеціалізованих видів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Нинішні дослідження таких закономірностей допомагають краще передбачити вплив кліматичних змін на різноманіття живого світу.
Результати праці австралійських палеонтологів підкреслюють важливість збереження викопного літопису для розуміння еволюційних процесів. Кожна нова знахідка додає важливі деталі до загальної картини життя на Землі й демонструє вразливість природних систем перед кліматичними викликами.
Відкриття Megamonodontium mccluskyi доповнює колекцію рідкісних викопних павуків у світі. Нещодавно міжнародна група дослідників зі США й Німеччини описала ще один унікальний вид — Douglassarachne acanthopoda, який жив у лісах кам’яновугільного періоду близько 308 мільйонів років тому.