Міжнародна група дослідників виявила 128 нових супутників на орбіті довкола Сатурна, які офіційно визнав Міжнародний астрономічний союз. Завдяки цьому відкриттю газовий велетень тепер має рекордні 274 підтверджені місяці, що суттєво зміцнює його першість серед планет Сонячної системи за кількістю супутників. За даними Sci.News, нові об’єкти належать до категорії «неправильних місяців».
Дослідницька група під проводом доктора Едварда Ештона з Інституту астрономії та астрофізики Академії Сінчіа провадила систематичні спостереження за планетою з 2019 до 2021 року. Для виявлення нових супутників науковці застосовували потужний Канадсько-французький гавайський телескоп (CFHT), що дав змогу зафіксувати малі космічні тіла.
Пошуки відбувалися поетапно. На першому етапі дослідження вчені виявили 62 раніше невідомі супутники й значну кількість інших об’єктів, які на той момент не вдалося розпізнати. У наступні роки команда зосередила увагу на ретельному вивченні потенційних місяців, що дало змогу офіційно підтвердити існування 128 нових супутників Сатурна.
За словами доктора Едварда Ештона, усі 128 новознайдених об’єктів є так званими «неправильними місяцями», тобто об’єктами, які притягнув на свою орбіту й захопив Сатурн ще на початковому етапі формування Сонячної системи.
«Діаметр цих космічних тіл становить лише кілька кілометрів», – пояснює співавтор дослідження Бретт Гледман, професор кафедри фізики й астрономії Університету Британської Колумбії. Учений припускає, що виявлені місяці є уламками більших об’єктів, зруйнованих через зіткнення з іншими супутниками або кометами.
Відкриття має велике значення для дослідження процесів формування планетних систем та розвитку космічних об’єктів. Подальше вивчення нових супутників допоможе краще зрозуміти динаміку орбітальних структур навколо газових велетнів і перебіг розвитку Сонячної системи.
Вивчення Сатурна та його довкілля і надалі дивує науковців. Нещодавно японські астрономи оприлюднили дослідження, яке суттєво переглядає вік відомих кілець планети. За їхніми висновками, ці кільцеві структури можуть бути вдесятеро старішими, ніж вважалося раніше, що змушує переглянути уявлення про еволюцію всієї системи Сатурна.