Британські вчені з Манчестерського університету розкопали залишки втраченого стародавнього міста Імет у єгипетській мухафазі Шаркія. Археологічні роботи велися в районі Телль-ель-Фараїн, що лежить на північний схід від столиці країни. Як повідомляє La Brujula Verde, знахідка має велике історичне значення.
Під час експедиції дослідники виявили ціле поселення з житловими кварталами, складами, коморами та стайнями для худоби. Найважливіша знахідка — храм богині Уаджет, покровительки Нижнього Єгипту. Вік розкопаних будівель сягає від IV століття до нашої ери аж до римських часів.
Доктор Мохамед Ісмаїл Халед, генеральний секретар Вищої ради зі старожитностей Єгипту, зауважив, що стиль знайдених споруд відповідає традиціям Нижнього Єгипту між Пізньою добою (664-332 роки до нашої ери) й римським періодом. Особливістю місцевої забудови стали житлові будівлі у вигляді веж із міцними основами та кількома поверхами.
Будівлі були розраховані на велику кількість мешканців. Поруч із головними будинками зводили допоміжні споруди для зберігання харчів і утримання домашньої худоби. Така забудова засвідчує розвинену міську інфраструктуру стародавнього Імета.
Центром релігійного життя міста був величний храм богині Уаджет. Хоча споруда збереглася частково, розміри храмового комплексу справляють враження на дослідників. Про колишню велич говорять залишки великої вапнякової платформи й частини двох велетенських колон із глиняної цегли, вкритих тинькуванням.
Храм приваблював безліч паломників і вірян, особливо під час великих свят. Археологи розкопали залишки широкої урочистої дороги, якою в давнину до святині йшли процесії. Ця дорога єднала храм Уаджет з іншим релігійним комплексом, творячи єдину священну мережу.
Дослідження показали, що урочиста дорога втратила своє значення всередині птолемеївської доби. Це свідчить про глибокі суспільні зміни, які відбулися в місті після того, як у Єгипті встановилася влада династії Птолемеїв.
Історія храму богині Уаджет починається з часів фараона Рамзеса II (1279-1213 роки до нашої ери), який імовірно заснував це святилище. Через століття фараон Яхмос II (570-526 роки до нашої ери) докорінно перебудував храмовий комплекс. Деякі дослідники припускають, що це могло бути найвпливовіше святилище в дельті Нілу того часу.
Храмовий комплекс почав занепадати після того, як Олександр Македонський завоював Єгипет у 332 році до нашої ери. Елліністичні правителі змінили релігійні пріоритети, через що стародавні єгипетські культові центри поступово втрачали своє значення.
Серед знахідок, зроблених під час розкопок, особливу увагу привертають обрядові предмети. Археологи знайшли верхню частину зеленої фаянсової статуетки ушебті — поховальної фігурки, що мала служити покійному в потойбічному світі. Також виявили кам’яну стелу із зображенням бога Гора, який стоїть на двох крокодилах і тримає в руках змій.
Цінна знахідка — систр, священний музичний інструмент, пов’язаний із культом богині Хатхор. Цей предмет використовували під час релігійних обрядів, і він засвідчує розвинені культові звичаї мешканців стародавнього Імета.
Відкриття міста Імет стало черговим доказом багатої археологічної спадщини Єгипту. Недавно в храмі Ахмену в мухафазі Луксор дослідники знайшли руїни іншого стародавнього міста віком близько трьох тисяч років. Знахідку зробили під час відновлювальних робіт південних каплиць храмового комплексу, що показує, які можливості для археологічних відкриттів криються навіть у добре вивчених історичних пам’ятках.