Більшість людей знає про небезпечність певних хімікатів. Це можуть бути компоненти хімічної зброї, побутовий хлор чи ботулотоксин. Але як науковці визначають, який із них є найсмертоноснішим? Портал LiveScience.com дослідив це питання.
Під час оцінювання небезпечності хімікатів головну роль відіграють два чинники: ефект і вплив. Науковці досліджують, яка доза речовини може стати смертельною та як саме вона вплине на організм. Нервово-паралітичні речовини вважають найтоксичнішими видами хімічної зброї через надзвичайно низькі пороги токсичності та швидкість дії. Наприклад, 10 міліграмів нервово-паралітичної речовини VX достатньо, щоб спричинити смерть людини протягом кількох хвилин.
Проте від нервово-паралітичних речовин гине набагато менше людей, ніж, наприклад, від отруєння звичайними побутовими хімікатами, такими як відбілювачі та дезінфекційні засоби, які є значно менш токсичними та повільнішими у дії. Варто зазначити, що деякі відносно безпечні хімічні речовини можуть стати небезпечними при змішуванні. Ці приклади підкреслюють важливий аспект: для об’єктивного оцінювання небезпечності хімікату потрібно враховувати частоту його використання та доступність.
Варто зазначити, що багато потенційно небезпечних речовин не завдадуть шкоди, якщо дотримуватися правил поводження з ними. Як необережне користування кухонним ножем може призвести до порізу, так і неправильне поводження з хімікатами може бути небезпечним. Навіть найтоксичніша речовина не становить загрози, якщо вона недоступна для контакту. З цієї причини такі високотоксичні сполуки, як ботулотоксин, VX та трифторид хлору, мають дуже низький ступінь ризику для широкого загалу.
Важливо також зазначити, що деякі потенційно небезпечні хімічні речовини необхідні людському організму в малих дозах. Яскравим прикладом є звичайна кухонна сіль. У невеликих кількостях вона сприяє підтриманню іонного балансу організму, тоді як у високих концентраціях здатна спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, включно з порушенням роботи серця.
З огляду на це, навіть визначення потенційно небезпечних хімічних речовин є складним завданням, оскільки тисячі різних сполук можуть теоретично становити загрозу.
Наприклад, хлор широко використовують як дезінфекційний засіб для плавальних басейнів, проте це не завадило його застосуванню і як хімічної зброї під час Першої світової війни, де він спричиняв важкі хімічні опіки та подразнення дихальних шляхів. Різниця полягає в тому, що в басейни додають дуже малу кількість хлору, який розчиняється у воді. У цьому випадку найбільшу небезпеку становить газоподібна форма речовини.