В одноклітинному мікробі Amoebidium знайшли сліди гігантських вірусів.
Міжнародна група біологів із Великої Британії, Швейцарії, Японії та Іспанії виявила сліди стародавніх гігантських вірусів в одноклітинній істоті. Це проливає світло на те, як складні організми отримали деякі зі своїх генів. Дослідження опубліковано в науковому журналі Science Advances.
Команда вивчила паразитичний мікроб Amoebidium, що трапляється в прісноводному середовищі. Як показав аналіз, найпростіша істота виявилася напрочуд багатою на генетичний матеріал, що походить від гігантських вірусів.
Вчені порівняли таке відкриття з «троянським конем» у ДНК мікроба.
«Ці вірусні вставки потенційно небезпечні, але мікроорганізм, схоже, тримає їх під контролем, хімічно пригнічуючи їх», – пояснив провідний автор дослідження, доктор Алекс де Мендоса Солер.
Потім дослідники порівняли геноми кількох ізольованих варіантів Amoebidium і виявили значні відмінності у вірусному вмісті. Це говорить, що процес вірусної інтеграції та придушення є безперервним і динамічним.
Результати вивчень Amoebidium пропонують паралелі з тим, як наші власні геноми взаємодіють із вірусами. Подібно до Amoebidium, у людей та інших ссавців є залишки стародавніх вірусів, званих ендогенними ретровірусами, інтегровані в їхню ДНК.
Хоча ці залишки раніше вважалися неактивною «сміттєвою ДНК», деякі з них тепер можуть бути корисними. Однак на відміну від гігантських вірусів, виявлених в Amoebidium, ендогенні ретровіруси набагато менші, а людський геном значно ширший.
Майбутні дослідження можуть вивчити ці подібності та відмінності, щоб зрозуміти складну взаємодію між вірусами та складними формами життя.