«Вивчення наслідків радіаційного забруднення має вирішальне значення, якщо людство має намір прагнути до ще більш ядерного майбутнього».
У новому дослідженні автори виявили зв’язок між рівнем радіації та кишковим мікробіомом птахів Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ). ЧЗВ – це сильно забруднена територія, що оточує Чорнобильську АЕС, місце сумнозвісної аварії 26 квітня 1986 року. З її закриття 38 років тому за відсутності людської діяльності біорізноманіття там розквітло, попри високий рівень радіації.
«Наслідки радіоактивного зараження у диких тварин досі мало вивчені. Радіологічне забруднення створює додатковий стресор, з яким організми повинні справлятися, що призводить до безлічі наслідків. Їхнє вивчення має вирішальне значення, якщо людство має намір прагнути до ще більш ядерного майбутнього», – каже Самелі Піірто, науковий співробітник Університету Ювяскюля (Фінляндія).
Піірто та його команда розглянули, як опромінене середовище впливає на два найпоширеніші європейські види співочих птахів: велику синицю (Parus major) та мухоловку строкату (Ficedula hypoleuca). Кілька шпаківень було розміщено у двох різних регіонах: з високим радіологічним забрудненням, інший – з відносно низьким. Пернатих мешканців порівнювали за допомогою низки тестів.
Хоча в сильно забруднених районах було менше гнізд, не було ніяких істотних відмінностей в екології розмноження або здоров’ї пташенят. Дивно, що у птахів у забруднених районах була більша різноманітність комах у раціоні.
Однак було виявлено і деякі ключові відмінності. Зразки ДНК пташиного посліду показали склад їхнього кишкового мікробіома – ключового фактора, що визначає здоров’я. Цікаво, що рівні радіації в навколишньому середовищі не вплинули на різноманітність бактерій у кишковому мікробіомі, але вплинули на пропорції – яких типів бактерій більше, а яких менше.
Нове дослідження було презентовано на щорічній конференції Товариства експериментальної біології в Празі та скоро буде опубліковано.