Палеонтологи відкрили новий вид прадавніх морських плазунів — Carinodens acrodon із родини мозазаврид (Mosasauridae). Ця родина входить до надродини Мозазавроїдів (Mosasauroidea) — вимерлої групи пізньокрейдових ящерів, представленої мозазаврами та айгіалозаврами. Особливістю знахідки є унікальна будова зубів, яка вказує на спеціалізоване харчування морськими безхребетними з твердими черепашками. Про це йдеться в науковій статті, опублікованій у журналі Diversity.

Скам’янілі рештки нової істоти науковці виявили у копальні фосфатів Сіді-Ченнане в провінції Хурібга (Марокко). Вік знахідки становить приблизно 67 мільйонів років — це останній етап крейдяного періоду. Це перший представник роду Carinodens із добре збереженими верхньою та нижньою щелепами, що допомагає краще зрозуміти природу цієї загадкової тварини.

Як пояснюють доктор Ніколас Лонгріч з Університету Бат та його колеги, найдавніші представники мозазаврид мали дрібні, конічні та загнуті назад зуби — пристосування для полювання на відносно малу здобич, як-от рибу та м’якотілих молюсків (наприклад, давніх родичів восьминогів та кальмарів). До завершення крейдяного періоду Ці плазуни мали найрізноманітнішу будову зубів: масивні конічні — для хапання та розривання здобичі, тупі — для подрібнення кісток, ножоподібні — для проколювання та розрізання великої здобичі, пилкоподібні — для розрізання, а також пласкі й заокруглені — для розчавлювання черепашок морських безхребетних.

Новий вид мозазаврів сягав доволі скромних розмірів — близько 2–3 метрів завдовжки та мав довгі й тонкі щелепи. Його головною особливістю були зуби незвичайної будови: невисокі, з розширеною основою та загостреною верхівкою, сплющені з боків та вкриті дрібною сіткою борозенок на емалі. Така будова щелеп свідчить, що істота могла розчавлювати здобич із твердою черепашкою.

Carinodens acrodon співіснував з двома більш просунутими видами свого роду — Carinodens minalmamar і Carinodens belgicus. Багато ознак нового виду відзначаються давньою природою. Це свідчить про збереження примітивного виду Carinodens до кінця крейдяного періоду поряд з більш еволюційно розвиненими родичами. На відміну від своїх сучасників — Carinodens belgicus та Carinodens minalmamar, рештки яких знайшли в різних куточках світу, цей вид поки що знайдено тільки в Марокко.

Рід був різноманітний і поширений наприкінці крейдяного періоду. Це засвідчує, що ці ящери швидко еволюціонували, пристосовуючись до нової екологічної ніші дрібних хижаків, що живилися здобиччю з твердою черепашкою. Втім, конкретні харчові вподобання та стратегії полювання Carinodens все ще залишаються нез’ясованими.

Довідка: назва роду Carinodens у перекладі означає «кільові зуби». Цих морських плазунів уперше описали 1969 року. Вони були близькими родичами іншого роду мозазаврів — Globidens, з яким мали спільну особливість: заокруглені зуби для розчавлювання молюсків та устриць. Рештки представників роду Carinodens знаходили в різних частинах світу: від Нідерландів до Бразилії, а також у Данії, Росії та Україні.

Знахідка вказує на виняткове розмаїття мозазаврів у цьому регіоні та свідчить про те, що ці морські плазуни продовжували активно еволюціонувати до масового вимирання наприкінці крейдяного періоду. Науковці припускають, що серед морських тварин мезозойської ери мозазавриди вирізнялися найбільшою різноманітністю видів та способів життя.

Раніше ми повідомляли, що у Новій Зеландії знайшли рештки іхтіозавра віком 98 мільйонів років. Добре збережену скам’янілість прадавнього морського плазуна науковці Кентерберійського університету виявили в гірських породах країни.