Група китайських палеонтологів виявила рештки нового виду травоїдних динозаврів, що є найдавнішим представником птахотазових динозаврів в Азії. Про це йдеться в науковій статті, опублікованій у журналі iScience.

Новий вид, названий Archaeocursor asiaticus, мешкав на території сучасного Південно-Західного Китаю в ранньому юрському періоді, приблизно 193 мільйони років тому. Довжина динозавра становила близько 1 метра. Він належав до групи рослиноїдних динозаврів Ornithischia, які разом з іншими непташиними динозаврами вимерли наприкінці крейдяного періоду.

За даними наукового порталу Sci.news, рання еволюційна історія цієї групи досі залишається предметом наукових дискусій. Палеонтологи зазначають, що скам’янілості птахотазових були численними й різноманітними на території колишнього суперконтиненту Гондвана. Натомість на території Лавразії скам’янілості птахотазових динозаврів раннього юрського періоду менш різноманітні та представлені переважно рештками панцирних динозаврів.

Довідка:

• Гондвана – стародавній суперконтинент у південній півкулі, що охоплював території сучасних Африки, Південної Америки, Антарктиди, Австралії, Нової Зеландії, а також Аравії, Мадагаскару та Індостану.
• Лавразія – стародавній материк, що об’єднував із кінця палеозою до кінця мезозою території сучасних Північної Америки, Гренландії та Євразії (крім Аравійського півострова та Індостану).

Майже повну ліву стегнову кістку Archaeocursor asiaticus було знайдено поблизу центрального парку міста Чунцін на південному заході Китаю. Дослідники виявили, що новий вид має спільні риси з гондванським видом Eocursor parvus, попри значну віддаленість ареалів їхнього проживання. Це відкриття свідчить про раніше невідоме розселення ранньоюрських птахотазових динозаврів із Гондвани в Лавразію, зокрема до Східної Азії. Імовірно, цей процес відбувався незалежно від міграції панцирних динозаврів і, можливо, передував їй.

Нагадаємо, що епоха динозаврів завершилася 66 мільйонів років тому внаслідок падіння гігантського астероїда поблизу узбережжя сучасної Мексики. У 2023 році міжнародна група науковців запропонувала додаткове пояснення масового вимирання: дрібний пил із подрібнених гірських порід, викинутий в атмосферу внаслідок зіткнення з астероїдом, блокував сонячне світло впродовж майже двох років, що унеможливило фотосинтез рослин.