Палеонтологи виявили скам’янілі рештки хребетної істоти віком 400 мільйонів років у вапняку басейну Джорджина (Квінсленд, Австралія). За даними видання Phys.org, це може бути найменша викопна тварина, яку будь-коли знаходили в цьому регіоні.

Новий вид назвали Palaeospondylus australis. На відміну від спорідненого виду Palaeospondylus gunni, рештки якого знайшли в Шотландії, австралійські скам’янілості збереглися в трьох вимірах, що дало змогу детально дослідити скелетну структуру істоти.

«Це чудове доповнення до викопного літопису Квінсленду, що перебуває на протилежному кінці шкали розмірів порівняно з доісторичними велетнями, як-от динозаври Rhoetosaurus і Australotitan cooperensis», – зазначає палеонтологиня Музею Квінсленду Керол Берроу.

Особливість відкриття полягає в тому, що знайдений вид має спільний родовід із шотландським Palaeospondylus gunni, хоча їх розділяють континенти та мільйони років. Це свідчить про глобальне поширення цього роду в девонський період.

Складна стільникоподібна структура австралійських скам’янілостей містить важливу інформацію про ранню еволюцію хребетних. Дослідники припускають, що істота зберегла багато личинкових ознак і, ймовірно, була далеким родичем сучасних акул.

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі National Science Review, збережена мозкова коробка Palaeospondylus australis надала нові важливі свідчення про нейрокраніальні особливості істоти.

«Наші нові дані про нейрокраніальні особливості Palaeospondylus додають важливу, але суперечливу інформацію про її родинні зв’язки. Доки не з’являться нові та переконливіші докази, Palaeospondylus можна розглядати як педоморфного стовбурового щелепноротого», – йдеться у публікації.

Відкриття не лише поглиблює розуміння давніх австралійських екосистем, а й підкреслює глобальні зв’язки раннього життя хребетних на різних континентах. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти роль цього виду в еволюції щелепних хребетних.