У пустельних районах сучасного Тунісу виявлено останки найбільшої червоподібної ящірки, що існувала 50 мільйонів років тому. Новий вид, названий Terastiodontosaurus, досягав довжини до одного метра і мав потужні щелепи. Про це повідомляє Interesting Engineering.
Дослідники знайшли 11 скам’янілостей черепних і зубних кісток, а також фрагменти хребта цієї незвичайної рептилії. Знайдені кістки належать до сімейства трогонофід – рідкісної групи амфісбен, або червоподібних ящірок, відомих своїм безногим тілом. Це найбільший представник виду з усіх, коли-небудь зареєстрованих. Використовуючи мікрокомп’ютерну томографію, вчені вивчили структуру його зубів і виявили унікальні риси, які виділяють цей вид.
Ящірка мала потужні верхні та нижні зуби, а також плоскі щічні зуби, вкриті товстою емаллю. Ці особливості дозволяли їй легко розламувати тверді раковини равликів. Сучасні шахові червоподібні ящірки, найближчі родичі Terastiodontosaurus, також харчуються такими молюсками, що дає змогу припустити, що ця дієта залишалася незмінною протягом мільйонів років. Ця стратегія харчування виявилася настільки успішною, що не змінилася навіть під тиском еволюції та зміни клімату.
Більшість амфісбен ведуть підземний спосіб життя, проте розміри викопної ящірки робили таку поведінку скрутною. Вчені вважають, що вона мешкала на поверхні, використовуючи потужні щелепи для полювання на равликів. ШІ-реконструкція показує, що рептилія нагадувала фантастичного «піщаного хробака» із всесвіту «Дюни». Її поведінка і фізіологія вказують на унікальну адаптацію до життя в теплих еоценових умовах.
Дослідження підкреслює, що дієтичні звички цієї лінії рептилій залишалися стабільними протягом 50 мільйонів років, попри зміни клімату та екосистем. Це відкриття допомагає краще зрозуміти, як екологічні ніші можуть формувати поведінку тварин. За словами вчених, здатність адаптуватися без радикальних змін – свідчення того, що іноді природа вже знаходить ідеальні рішення.