Вчені виявили нову багатопланетну систему навколо зірки, схожої на Сонце, включно з планетою з однією з найвищих щільностей, коли-небудь виміряних. Відкриття опубліковано в Scientific Reports, воно проливає світло на формування та еволюцію планет в екстремальних умовах.
Система, що отримала назву K2-360, розташована приблизно за 750 світлових років від Землі. У ній дві планети, що обертаються навколо зірки, схожої на наше Сонце.
«Планета K2-360 b справді дивовижна – діаметр її лише трохи більший за Землю, в 1,6 раза, але маса становить майже 8 земних, приблизно така сама щільність у свинцю. Це робить її найщільнішою відомою планетою серед ультракороткоперіодичних планет, які обертаються навколо своїх зірок менш ніж за земну добу. K2-360 – це чудова лабораторія для вивчення того, як планети формуються та еволюціонують в екстремальних умовах», – каже Джон Лівінгстон, провідний автор дослідження з Центру астробіології Токіо (Японія).
Екстремальна щільність K2-360 b припускає, що це може бути «голе ядро» колись більшої планети, яка втратила свої зовнішні шари через інтенсивне випромінювання від близької зірки.
«Ця планета дає нам уявлення про можливу долю деяких близько розташованих світів, від яких через мільярд років еволюції залишаються тільки щільні ядра», – пояснює один з авторів дослідження Давіде Гандольфі з Туринського університету (Італія).
Друга планета, K2-360 c, робить систему ще більш унікальною. Хоча вона не проходить перед своєю зіркою, її гравітаційне тяжіння дозволяє виміряти її масу. Більша зовнішня планета, принаймні в 15 разів масивніша за Землю, здійснює оберт кожні 9,8 дня. Моделювання показує, що вона могла зіграти ключову роль у формуванні та еволюції системи.
Багато близько розташованих до зірки планет, як вважається, мігрували, взаємодіючи з диском газу, з якого народилися. Але K2-360 b, ймовірно, йшла іншим шляхом – міграцією з високим ексцентриситетом.
«Гравітаційні взаємодії спочатку роблять орбіту планети дуже витягнутою, а потім поступово заокруглюють ближче до зірки», – каже співавтор Алессандро Трані з Інституту Нільса Бора (Данія).
K2-360 b, цілком ймовірно, більше схожа за складом на Землю, ніж на Меркурій. У K2-360 b ймовірно велика залізна кора, що становить близько 48% її маси.
«Наші моделі внутрішньої структури вказують, що K2-360 b, ймовірно, має значне залізне ядро, оточене скелястою мантією. Її поверхня може бути покрита магмою через інтенсивне тепло, яке вона отримує від своєї зірки», – пояснює співавтор Махеш Херат, аспірант Університету Макгілла (Канада).
Раніше астрономи відкрили найменшу екзопланету з атмосферою.