Відкрито ген, за допомогою якого у бджіл кодується колективна поведінка
Німецькі вчені з Університету імені Генріха Гейне в Дюссельдорфі виявили, як бджоли передають у спадок інформацію, що дає змогу окремим особинам одразу вбудовуватися в життя вулика і забезпечувати його колективне функціонування. Дослідження опубліковано в науковому журналі Science Advances.
Команда знайшла особливий ген, відомий як dsx. Виявилося, що він визначає специфічну для робочих бджіл поведінку.
За допомогою інструменту генетичного редагування CRISPR/Cas9 біологи змінювали або відключали ген dsx в обраних комах. Щоб розрізняти модифікованих бджіл від звичайних, фахівці позначили оброблених істот QR-кодами. QR-мітки дали змогу спостерігати за поведінкою мешканців вулика за допомогою камер.
Потім команда проаналізувала отримані відеозаписи, використавши інструменти штучного інтелекту.
Крім того, дослідники впровадили зелений флуоресцентний білок (FGP) у послідовність гена dsx, змусивши GFP вироблятися разом із білком dsx. Це дозволило вивчити нейронні ланцюги за допомогою флуоресцентної мікроскопії у модифікованих і звичайних бджіл.
Біологи дійшли висновку, що dsx несе генетичну програму поведінки робочої бджоли.
«Ген програмує, чи буде робоча бджола виконувати завдання в колонії і як довго. Сюди входять колективні завдання, як-от турбота про личинок або пошук їжі, а також соціальний обмін джерелами їжі», – зазначили фахівці.
На наступному етапі дослідники хочуть перейти від рівня окремої медоносної бджоли до «суперорганізму» бджолиної колонії.
Раніше німецькі вчені представили біонічного робота-бджолу