Молекули води й гідроксилу поширені в мінералах на всіх широтах Місяця.
Американські вчені з Планетологічного інституту та інших наукових установ з’ясували, що сліди води повсюдно зустрічаються в ґрунті на поверхні Місяця. Дослідження опубліковано в науковому виданні The Planetary Science Journal (TPSJ).
Команда проаналізувала мінералогічні карти природного супутника Землі й виявила присутність молекул води та гідроксилу (сполуки з одного атома водню й одного атома кисню) на всіх місячних широтах і рельєфах, включно з освітленими Сонцем районами.
Раніше вважалося, що вода на Місяці може бути тільки на полюсах і в глибоких затінених кратерах, де поклади льоду можуть досягати товщини в кілька метрів.
Дослідники використовували дані з приладу Moon Mineralogy Mapper (M3) на космічному апараті «Чандраян-1», що обертався навколо Місяця у 2008 і 2009 роках.
Вчені також з’ясували, що вода на поверхні Місяця оголюється в кратерах, а потім поступово руйнується радіацією сонячного вітру протягом мільйонів років. Але цей процес залишає після себе гідроксил. Гідроксил також виробляється сонячним вітром, який осаджує сонячний водень на поверхні Місяця, який може зв’язуватися з киснем там, утворюючи молекулу.
Крім того, карти дали більше інформації про іншу таємницю Місяця – так звані місячні завихрення. Це дивні, закручені візерунки на поверхні супутника. Аналіз показав, що ці структури дуже бідні на воду.
За словами дослідників, відкриття передбачає можливе джерело води для місячних дослідників. Обробляючи багаті на гідроксил мінерали, майбутні колоністи зможуть буквально вичавлювати вологу з каменів.
Раніше китайські вчені запропонували метод промислового видобутку води на Місяці.