Команда вчених із кількох університетів Канади, Австралії та Європи виявила нову скам’янілість латимерії, або целаканти, – глибоководної риби, яка мешкає зараз біля берегів Східної Африки та Індонезії. Хоанові риби з міцними плавниками вважаються найдавнішими «живими копалинами», що досі присутні в природі. Результатами поділилися в Університеті Фліндерса (Австралія), а наукові висновки опубліковано в журналі Nature Communications.
Скам’янілості вдалося знайти у формації Гого в Західній Австралії, їх датували девонським періодом (від 359 до 419 млн років тому) і назвали новий вид Ngamugawi wirngarri. Ця риба дала змогу вченим заповнити відсутню інформацію про еволюцію виду, оскільки девонські та постдевонські латимерії істотно відрізняються за морфологічними ознаками. Знайдені рештки, що дуже добре збереглися, дали уявлення про невідомий раніше вплив геологічних процесів (тектонічних зсувів земної кори) на еволюцію. Саме в ці моменти латимерії робили ривок у розвитку.
Професор палеонтології Університету Фліндерса (Австралія) Джон Лонг заявив, що викопні рештки дають уявлення про ранню анатомію майбутніх хребетних (зокрема людей), багато елементів якої виникли в палеозої (540-350 млн років тому). Саме тоді у ранніх риб з’явилися щелепи, зуби, парні кінцівки й легені, окостенілі мозкові оболонки.
За допомогою цифрової 3D-реконструкції черепа нового виду стародавньої риби дослідники деталізували морфологічні особливості латимерії, зіставили їх з іншими викопними знахідками та з сучасними особинами. Порівняльний аналіз показав, що і зараз еволюція цих риб, хоч і повільно, але триває.
Латимерій вважають найближчими родичами дводишних риб (які мають як зяброве, так і легеневе дихання) і деяких хребетних (таких, як жаби, ему і миші).
У мезозойську еру (епоху динозаврів) ці риби були представлені у великому різноманітті на планеті, а деякі види набули незвичайних форм тіла. Наприкінці крейдяного періоду, близько 66 млн років тому, вони, як вважалося, зникли. Вимирання наприкінці крейдяного періоду, спричинене падінням величезного астероїда, знищило близько 75% усього життя на Землі, включно з динозаврами. Передбачалося, що риби-латимерії стали жертвами того ж масового вимирання.
У 1938 році рибалки біля берегів Південної Африки витягли з глибин океану велику загадкову рибу. Упіймання живої латимерії стало «найсенсаційнішим відкриттям у галузі природничої історії» минулого століття. Виловити другий живий екземпляр стародавньої риби вдалося тільки 1952 року в акваторії Коморських островів. З 1952 року латимерій знаходили й в інших місцях.
Латимерія досягає 2 м завдовжки та 100 кг масою. Зазвичай вона мешкає на глибині 90-300 м під поверхнею, у водах із температурою 18 °C і нижче. Вдень ховається в підводних печерах, вночі полює на каракатиць, кальмарів і риб. Передбачається, що тривалість її життя становить 100 років. У 1975 році вчені виявили, що ці риби народжують живих дитинчат. Вагітність триває близько року, ікринки вилуплюються в тілі самки, дитинчата виростають приблизно до 30 см, перш ніж народитися.
Плавці, схожі на кінцівки, наводили в минулому столітті вчених на думку, що істота являла собою відсутню ланку еволюції від життя у воді до життя на суші. Однак пізніше від цієї гіпотези відмовилися, оскільки латимерія все ж таки морська істота, яка не мешкає в прісній воді й не має міцного хребта.
Раніше у Червоному морі виявили невідомий різновид карликових бичків.