Наш мозок не прив’язаний до звичного годинника, а сприймає час через кількість отриманих вражень.
Нова робота вчених Університету Невада в Лас-Вегасі (UNLV) показала, що наш мозок не прив’язаний до звичного годинника, а сприймає час через кількість отриманих вражень. Наукова робота опублікована у виданні Current Biology.
Учені проаналізували активність у передній поясній корі (ACC) мозку, яка важлива для відстеження активності та досвіду. Виявилося, що сприйняття часу пов’язане не з конкретними хвилинами, а з числом подій і дій.
Аналізуючи активність передньої поясної кори мозку, нейробіологи з’ясували, що ми відчуваємо час, виходячи з кількості переживань, а не за якимось годинником, який існує всередині нас. Якщо ми діємо швидко і продуктивно, то час відчувається швидше, а якщо нічого не робимо – суб’єктивно сповільнюється.
Якщо говорити простими словами, то коли ми зайняті справами, мозок сприймає час як той, що плине швидко. У стані ж спокою і нудьги час тягнеться повільно.
Дослідження проводили на мишах. Від гризунів вимагалося рухати носом у відповідь на команди 200 разів поспіль. Учені помітили, що протягом експерименту в мозковій активності відбувалися помітні зміни. Мозкові патерни слідували одним і тим самим шляхом – дослідники навіть змогли передбачити їх за допомогою математичної моделі, розробленої штучним інтелектом.
Це ще раз підтверджує, що на зміну активності наших нейронів впливає саме досвід, а не об’єктивна кількість часу, тобто мозок діє не як годинник, а як лічильник. Учені з’ясували, що невеликі групи нервових клітин починають співпрацювати по черзі. Вони передають завдання іншим нейронам кожні кілька повторень, як естафетну паличку.
На думку вчених, результати – проривні, але потрібно вивчати питання і далі. Попередні дані дають змогу зробити низку цінних припущень щодо зв’язку сприйняття часу і пам’яті в побуті.